«Крім посилення екстремальних погодних явищ, таких, як урагани і повені, все частіше у Польщі відчувається негативний вплив зміни клімату на здоров’я», – сказав у четвер, 30 травня, на зустрічі з журналістами професор Збігнєв М. Карачун з Варшавського університету сільського господарства.

«До недавнього часу здавалося, що зміна клімату в Польщі – це те, що ми відчуватимемо лише через 30 або 40 років. На жаль, це відбувається вже зараз, ми відчуваємо все більше негативних наслідків зміни клімату, зокрема для здоров’я», – сказав Збігнєв М. Карачун з Варшавського університету сільського господарства. Він був одним із учасників зустрічі експертів з журналістами, яка проходила у Варшаві під гаслом «Зміна клімату і здоров’я».

Як зазначає фахівець, в останні роки посилилися екстремальні метеорологічні та погодні явища, такі, як урагани, повені та град, а також посухи та спека. «Тривалі періоди спеки, коли середня температура перевищує 25 градусів Цельсія, ми відчували, наприклад, влітку 2018 р., а навесні 2019 р. відбулося збільшення кількості ураганів, злив та повеней», – нагадав він.

«Вегетативний період рослин у Польщі з 1970 р. зріс на понад 25 днів, що збільшило період наявності в повітрі високих концентрацій рослинного пилку і підвищило ризик алергії. У 2019 р. запилення рослин почалося ще в січні», – нагадав професор.

Фахівець заперечив поширене переконання про те, що зміна клімату для Польщі буде «досить сприятливою». Він зазначив, що через неї постраждає як сільське господарство та виробництво продовольства (і економіка в цілому), так і здоров’я.

Дані, представлені під час конференції, показують, що в порівнянні з 1960-ми і 1970-ми рр. ХХ ст. частота граду в Малопольському воєводстві подвоїлася, в той час як в інших регіонах, таких, як Опольське, Свентокшиське і Сілезьке воєводства, зросла у півтора рази. З 1970 р. кількість паводків збільшилася у чотири рази, а з 2004 р. – удвічі.

У 1951–1981 рр. посухи в Польщі відбувалися в середньому кожні п’ять років, а останнім часом – кожні два роки. Рівень ґрунтових вод знизився на кілька метрів. У кілька разів збільшилася частота ураганів. У 80-х і 90-х рр. XX ст. щорічно було кілька ураганів, зараз їх більше 20. Рекордним був 2006 р., коли сталося 52 урагани.

Професор Карачун оцінив, що Польща не готова до загроз, що виникають внаслідок зміни клімату, тим більше що в країні досі існує скептичне ставлення до зміни клімату. «Ми погано підготовлені до управління такими наслідками і дуже мало знаємо, які з них будуть найбільш небезпечними для нас та вимагатимуть швидких дій. Ми не проводимо власних досліджень з цього питання, а в основному використовуємо ті, які проводяться за кордоном», – стверджував він.

Експерти підкреслили, що спека збільшує масштаби госпіталізації та знижує ефективність роботи. За даними, представленими на семінарі для журналістів, тільки у 2003 р. хвиля спеки в Європі спричинила передчасну смерть щонайменше 70 тис. осіб. У 2010 р. в Росії з тієї ж причини померли 11 тис. людей.

Дослідження в США показують, що внаслідок спеки передчасно помирає щонайменше одна людина із мільйона. Спостереження в Угорщині, в свою чергу, свідчать, що може йтися про 10–40 осіб на 1 млн населення.

За словами професора Карачуна, негативні зміни клімату особливо загрожують вагітним та дітям. «Підраховано, що майже 88 % всіх випадків захворювань, пов’язаних із наслідками зміни клімату, трапляються у дітей віком до п’яти років», – додав він.

Діти особливо вразливі до зневоднення, частіше мають пов’язані зі зміною клімату хвороби нирок, психічні та емоційні розлади. Високі температури та висока вологість у вагітних жінок підвищують ризик інтоксикації, а також ранніх пологів та низької маси тіла новонароджених.

Змінюється географія деяких захворювань, таких, як денге, малярія і хвороба Лайма. «У 2018 р. у Польщі була зафіксована перша смерть через денге, вірусну тропічну хворобу в людини, яка ніколи не покидала країни», – пояснив Карачун.

Ці зміни також відчувають поляки. Згідно з даними, представленими під час семінару, з 2005 р. кількість випадків хвороби Лайма збільшилася в Польщі втричі. «Це не можна пояснити лише кращим виявленням цього захворювання», – підкреслив фахівець.

На думку професора Карачуна, хоча й час підганяє, Польща має шанс підготуватися до змін клімату. «Якщо ми не вживемо належних заходів для зменшення кількості викидів парникових газів, ми втратимо цю можливість», – зауважує він.

За даними Міжурядової групи у справах змін клімату, існують наукові докази того, що за останні 50 років людина мала найбільший вплив на клімат. «Ми досі можемо зупинити ці зміни», – переконана організація. Але на це є лише 12 років. (PAP)

Джерело: naukawpolsce.pap.pl