Пластик – це не харчовий продукт, але, згідно зі звітом організації WWF, ми їмо по п’ять грамів цієї речовини щотижня. Це кількість, потрібна для виготовлення однієї платіжної картки.
У Скерневіце вода з кранів не тече, а капає, біля Гнєзно зникають озера – це результат руйнування навколишнього середовища, а також поганого управління водними ресурсами. Матеріал телепрограми «Polska i świat» каналу «TVN24».
Найбільше бельгійське летовище Завентем під Брюсселем «прийняло у штат» кількадесят овець, аби ті з’їдали траву на його території. Керівництво аеропорту пояснює, що таке рішення більш сприятливе для довкілля, ніж використання косарок. Також таким чином збільшується біологічне різноманіття.
Навіть 100 євро штрафу можна заплатити за викинутий на вулиці недопалок або стакан від кави – таким чином Німеччина хоче боротися із проблемою засмічення громадського простору. Про це повідомляє «Deutsche Welle».
Скандинавська авіакомпанія «SAS» припинить продавати товари без мита на борту, щоб зменшити масу літаків, а отже, споживання палива та викиди вуглекислого газу. Про це повідомило керівництво компанії.
Студенти та вчені із Ягеллонського університету хочуть знати, які пластикові вироби найпоширеніші на польському ринку та де їх найбільше. «Ми знаємо, що пластику дуже багато, але потрібна конкретика», – підкреслюють вони. Так виникла ідея для акції «Пластику – ні!» («Nie! Plastiku»). Щоби підрахувати, скільки пластмасових виробів є в закладах громадського харчування, їм потрібна допомога від суспільства.
Мешканці чи автомобілі? Це питання, на яке належить відповісти органам місцевого самоврядування, котрі організовують міський простір. Автомобілі забрали надто багато місця. У західному світі почалося свого роду відвоювання місця для життя людей.
Чергову особу, вже п’яту за останні дні, затримали у справі злочинного угрупування, що займалося нелегальним складуванням і викиданням небезпечних відходів у великих масштабах. Підозрюваного помістили в СІЗО, про що повідомила прокуратура Катовіце.
«Крім посилення екстремальних погодних явищ, таких, як урагани і повені, все частіше у Польщі відчувається негативний вплив зміни клімату на здоров’я», – сказав у четвер, 30 травня, на зустрічі з журналістами професор Збігнєв М. Карачун з Варшавського університету сільського господарства.
Принаймні 10 дерев має висадити філіппінський студент або учень, який хоче закінчити школу. До цього зобов’язує новий закон, ухвалений палатою представників – нижньою палатою парламенту цієї країни.
