75 років тому зник Єжи Ружицький – математик, який належав до колективу польських науковців, котрі зламали коди німецької шифрувальної машини «Енігма». Пасажирський корабель із Ружицьким на борту затонув за нез’ясованих обставин 9 січня 1942 р. у Середземному морі.
Ружицький, працівник Познанського університету та член Бюро шифрів 2-го відділу Генерального штабу Війська Польського, повертався пасажирським кораблем з Алжиру до центру польських криптологів у французькому Кадіксі, розташованому в південній неокупованій частині держави Віші. Корабель затонув поблизу Балеарських островів за нез’ясованих обставин.
Польські криптологи опинилися у Франції після німецького нападу на Польщу у вересні 1939 р. В липні того року працівники Бюро шифрів переказали представникам англійської та французької розвідки матеріали щодо математичної системи розшифрування німецьких даних, які кодувалися машиною «Енігма». Поляки також передали розвідувальним службам Франції й Великобританії модель німецької шифрограми та дешифратори, сконструйовані Єжи Ружицьким, Маріаном Реєвським і Генріхом Зигальським.
«Нечасто трапляється, щоби слабший партнер вклав сильнішому в руки зброю, яка має вирішальний характер. Проте саме так сталося у випадку польської кампанії», – оцінює рішення маршалка Едварда Ридза-Сміглого про передачу Франції та Великобританії результатів досліджень польських криптологів доктор Марек Пьотр Дещинський з Історичного інституту Варшавського університету. «Розроблена математиками Познанського університету і сконструйовані на варшавській фабриці «AVA» пристрої стали ключовим елементом вирішальної для долі всієї війни операції «Ультра», про значення якої вперше було написано 34-ма роками пізніше», – підкреслює історик.
Легендарну шифрувальну машину використовували німецькі війська від 1928 р. Пристрій, який міг згенерувати разом чотириста секстильйонів комбінацій (тобто чотири і 26 нулів – 400 000 000 000 000 000 000 000 000), вважався найдосконалішою шифрувальною машиною у світі.
Три польських математики вперше зламали шифри, закодовані за допомогою «Енігми», в 1933 р. Завдяки цьому ставав відомим зміст депеш штабів армій, військового флоту та командувань різноманітних служб противника. Здобутки Ружицького, Реєвського та Зигальського, розвинуті потім французькими та англійськими криптологами, під кінець Другої світової війни дозволили розшифровувати німецькі повідомлення за один день.
Вважають, що зламання коду «Енігми» пришвидшило перемогу союзників на 2–3 роки і врятувало життя, ймовірно, 20–30 млн людей у Європі та світі. Знання німецьких планів дозволило в 1944 р. підготувати переможне вторгнення в Нормандію. Німці не були готові відбити напад союзників у цій частині континенту. Навіть після початку операції німці були впевнені, що це спроба відвернути увагу від головної атаки на Кале.
Німецьке командування не усвідомлювало факту розшифровування кодів «Енігми», а союзники пильно оберігали секрет від противника. Фредерік Вінтерботхем, один із англійських криптологів, що займалися розшифруванням німецьких повідомлень, стверджував, що Вінстон Черчилль знав про плани Гітлера щодо бомбардування 14 листопада 1940 р. міста Ковентрі. Тож, британський лідер, згідно з трактуванням Вінтерботхема, нібито пожертвував Ковентрі, аби зберегти в таємниці від Німеччини інформацію про те, що код «Енігми» зламано.
Маріан Реєвський у своїх спогадах підкреслював, що Бюро шифрів польського Генерального штабу зацікавилося «Енігмою» випадково. За його словами, під кінець 1927 р. або на початку 1928 р. до Митної служби у Варшаві потрапила посилка з Німеччини, яка, згідно з декларацією, повинна була містити радіопристрої. Її відправник, представник німецької фірми, домагався, щоби посилку негайно повернули в Німеччину, оскільки її вислали до Польщі помилково. Представники розвідувальних служб відкрили посилку, в якій знаходилася легендарна шифрувальна машина.
Після безрезультатних спроб розшифрування перших повідомлень, зашифрованих за допомогою «Енігми», які німецькі військові радіостанції почали передавати в 1928 р., новий керівник Бюро шифрів, підполковник Гвідо Кароль Лянгер вирішив купити спрощений екземпляр «Енігми» у версії, призначеній для цивільного ринку, й організувати курс криптології для студентів Познанського університету. Потім трьом найздібнішим із них – Ружицькому, Реєвському і Зигальському – запропонував попрацювати над розшифруванням «Енігми».
Джерело: dzieje.pl