Польща та Україна
Польсько-український історичний конгрес. Молодих дослідників запрошують долучитися

6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.

Про це інформує Центр Мєрошевського.

У конгресі візьмуть участь близько 100 дослідників з Польщі та України, які представляють різні академічні осередки та історіографічні традиції. Метою конгресу є створення простору для змістовного наукового діалогу щодо інтерпретацій минулого, методології історичних досліджень та значення історії для сучасних відносин між суспільствами Центрально-Східної Європи.

Організатори заходу: Центр Мєрошевського та Український інститут національної пам’яті.

Конгрес присвячений пам’яті Юліуша Мєрошевського – одного з найважливіших польських інтелектуалів еміграції ХХ століття, чиї роздуми про відносини Польщі з народами Східної Європи залишаються важливою точкою відліку для сучасної публічної дискусії.

У програмі конгресу передбачені панелі, присвячені ключовим періодам і проблемам спільної історії Польщі та України – від середньовіччя до новітнього часу.

Засідання конгресу транслюватимуть онлайн у прямому ефірі.

Набір докторантів і молодих дослідників

До участі в Польсько-українському історичному конгресі Центр Мєрошевського запрошує також представників молодого покоління дослідників, які спеціалізуються на історії Центрально-Східної Європи.

Вони матимуть можливість долучитися до наукових дискусій та налагодити контакти з істориками, які досліджують історію Центрально-Східної Європи.

До участі в конгресі комітет обере 10 учасників із Польщі та 10 – з України.

Хто може подавати заявку?

Узяти участь у конгресі запрошують:

– аспірантів, які вивчають історію Центрально-Східної Європи;

– дослідників, які протягом останніх двох років захистили докторську дисертацію і ще не досягли 35-річного віку.

Якою буде форма участі в конгресі?

Докторанти та молоді дослідники будуть:

– спостерігати за перебігом конгресу;

– долучатися до дискусій після панельних виступів;

– мати можливість встановити наукові контакти з істориками з Польщі та України.

Програма конгресу не передбачає окремих доповідей аспірантів.

Які критерії відбору учасників?

Учасників обере конференційний комітет конгресу на підставі:

– актуальності та оригінальності дослідницької теми;

– зв’язку дослідження з тематикою конгресу;

– попереднього наукового доробку;

– мотивації до участі в заході.

Перевага надаватиметься кандидатам, які вже мають наукові досягнення.

Участь у конгресі безкоштовна. Водночас організатори забезпечують:

– проживання 5–9 травня 2026 року;

– харчування під час конгресу;

– відшкодування витрат на подорож до 100 євро.

Які зобов’язання учасників?

Відібрані учасники зобов’язані взяти участь у всій програмі конгресу. Відмова від участі неможлива пізніше ніж за 10 днів до початку заходу.

Графік набору:

9–27 березня – прийом заявок;

28 березня – 8 квітня – оцінювання заявок;

9 квітня – оголошення результатів.

Як подати заявку?

Щоб узяти участь у відборі, необхідно до 27 березня заповнити реєстраційну форму та додати необхідні документи. Форма включає, зокрема, контактні дані, інформацію про наукову афіліацію, тему дослідження та коротке обґрунтування участі в конгресі.

Детальну інформацію про конгрес можна знайти на сайті та в соціальних мережах Центру Мєрошевського.

джерело:
Схожі публікації
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Відновлення пошуково-ексгумаційних робіт стало одним із ключових чинників, які дозволили повернутися до регулярного діалогу істориків Польщі та України.
Дональд Туск і Володимир Зеленський обговорили на саміті в Єревані підготовку до конференції з відбудови України, яка відбудеться в Гданську.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Рівно 86 років тому керівництво СРСР на чолі зі Сталіним підписало наказ про знищення понад 20 тис. поляків, які потрапили в полон після 17 вересня 1939 р.
У четверту річницю президент Варшави Рафал Тшасковський на демонстрації солідарності з українцями говорив про підтримку України.