Більшість із семи кандидатів на посаду голови Європейського парламенту висловилися в середу під час дебатів за застосування проти Польщі санкцій у випадку, якщо польський уряд не виконає рекомендацій Європейської комісії щодо верховенства права.

Питання модератора, чи потрібно покарати Польщу у зв’язку зі звинуваченнями Європейської комісії у порушенні принципів верховенства права, було однією із тем півторагодинних дебатів, організованих видавцем інформаційного порталу «Politico». Вибори голови Європарламенту відбудуться 17 січня.

Переконливо проти санкцій для Польщі висловився лише румунський євродепутат Лаурентіу Ребега, кандидат невеликої євроскептичної фракції «Європа народів та свобод».

Ствердно на запитання відповіла кандидатка Європейських консерваторів та реформаторів, бельгійська глухоніма депутатка Хельга Стівенс, що здивувало учасників дебатів, оскільки до її фракції входять євродепутати від польської партії «Право і справедливість». «Так. Якщо порушується верховенство права, потрібно накласти санкції», – заявила Стівенс.

Після дебатів євродепутатка пояснила журналістам, що потрібно зачекати на висновки Європейської комісії, яка досі провадить щодо Польщі процедуру у справі верховенства права.

«Наскільки я розумію, на сьогодні Європейська комісія веде процедуру щодо ситуації в Польщі. Поки я не знаю, якими є висновки цього процесу. Але загалом, вважаю, якщо країна ЄС порушує принципи верховенства права – незалежно від того, йдеться про Польщу чи іншу країну Євросоюзу, – і Європейська комісія підтвердить, що так справді є, тоді потрібно накласти санкції. Однак це завдання Європейської комісії та Ради Європейського Союзу», – зазначила Стівенс.

Буде покарання?
За санкції проти Польщі у випадку невиконання рекомендацій виступив кандидат лібералів, бельгієць Гай Верхофштадт, кандидатки від «Зелених», британка Джин Ламберт, та Європейських об’єднаних лівих, італійка Елеонора Форенца.

Однозначних відповідей не надали, у свою чергу, кандидати від двох найбільших фракцій: соціаліст Джианні Пітелла та Антоніо Тайяні із центрально-правої Європейської народної партії. «Так, якщо будуть виконані умови, ні, якщо вони не будуть виконані», – сказав Пітелла.

«Це серйозна проблема, а не гра, де можна сказати так чи ні. Якщо ухвалюються рішення, які порушують правила, то так (для санкцій – ред.)», – зазначив Тайяні.

Оголошення санкцій проти країни ЄС за порушення принципів верховенства права, зокрема призупинення права голосу такої країни, передбачено ст. 7 трактату про Європейський Союз. Таке рішення – крайність та вимагає одностайної згоди лідерів країн ЄС (крім держави, якої стосується проблема) у тому, що принципи верховенства права порушуються.

Рішення про застосування ст. 7 ухвалюють уряди держав членів ЄС за заявою Європейської комісії або Європейський парламент.

Польща під прицілом ЄС
Від січня поточного року Європейська комісія веде процедуру щодо верховенства права в Польщі у зв’язку із кризою навколо Конституційного суду. У червні вона дала критичну оцінку польській владі, а наприкінці липня опублікувала рекомендації, у яких радила уряду, зокрема, опублікувати усі постанови Конституційного суду та виконати їх.

Польський уряд відповів на рекомендації 27 жовтня минулого року, заявивши, що вони безпідставні, та зазначивши, що уряд не бачить законних можливостей їх виконання. 21 грудня поточного року Єврокомісія видала додаткові рекомендації та очікує від польської влади відповіді протягом двох місяців.

Рекомендації комісії стали другим етапом процедури про верховенство права. На третьому етапі можливим є застосування ст. 7 трактату ЄС.

Джерело: www.tvn24.pl