Польща і світ
Мільйони євро з Польщі на допомогу Сирії

Досі Польща виділила 5 млн євро на допомогу Сирії. Невдовзі країна планує виділити ще кільканадцять мільйонів євро. Про це вчора  розповів у Брюсселі міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. Він взяв участь у міжнародній конференції, присвяченій допомозі та майбутньому охопленої війною Сирії.

«Я нагадав про нашу минулорічну діяльність, нагадав, що у першому кварталі поточного року Польща виділила близько 5 млрд євро на допомогу Сирії, і повідомив, що ще у квітні відвідаю Ліван, де оголошу наші плани щодо подальшої допомоги на цей рік. Ми хочемо, щоб це було кількадесят мільйонів злотих, тобто кільканадцять мільйонів євро. Однак поки що немає рішення уряду, що буде ухвалене із дня на день, тож я не хочу говорити про конкретну суму», – сказав міністр на зустрічі із журналістами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР: «ПОЛЬЩА ВИДІЛИТЬ 1,5 МЛН ЗЛОТИХ НА ВІДБУДОВУ І ПІДТРИМКУ ЛІКАРЕНЬ У СИРІЇ»
ПОЛЯКИ ДЛЯ АЛЕППО

Він також засудив хімічну атаку в сирійській провінції Ідліб, у якій загинули 70 та були поранені 160 осіб.

Голова МЗС підкреслив, що Польща «вже є частиною глобальної коаліції, що здійснює діяльність на території Сирії проти терористичних організацій чи повстанців» та бере активну участь у діях на Близькому Сході. Він додав, що, попри це, головним завданням Польщі є контроль за східним флангом НАТО.

«Я нагадаю, що ми єдина країна в НАТО та ЄС, що безпосередньо межує із Росією та Україною, тобто з агресором та його жертвою», – сказав він.

Глава польської дипломатії нагадав, що, крім підтримки Сирії, Польща має також обов’язки на сході.

«Ми широко відкрили наші кордони для мігрантів, працівників із України. Минулого року Польща видала громадянам України 1 млн 267 тис. віз. Це половина від загальної кількості шенгенських віз, потрібно про це пам’ятати», – говорив Ващиковський.

Він додав, що сьогодні у Брюсселі зустрівся із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, зокрема, щоб обговорити підготовку до саміту НАТО 25 травня. На запитання журналістів, чи розмова у головному штабі НАТО в Брюсселі стосувалася, зокрема, виведення польських сил із Єврокорпусу, міністр відповів, що ця тема не піднімалася.

«Ця тема не існує, Польща не розривала співпраці із Єврокорпусом. Натомість кількість офіцерів – це змінне питання, часом потрібно більше, часом – менше», – прокоментував глава МЗС.

Бельгійський віце-прем’єр та міністр закордонних справ Дідьє Рейндерс закликав провести міжнародне розслідування щодо використання хімічної зброї та покарання винних. Він пообіцяв підтримку Організації у справах заборони хімічної зброї (OPWC), яка вже розпочала заходи для ідентифікації винних.

Велика Британія та Франція закликали президента Сирії Башара аль-Асада подати у відставку. «Я просто не розумію, як Асад може лишатися президентом після того, що він зробив. У Сирії загинули приблизно 400 тис. осіб, а він відповідає за більшість смертей», – сказав під час конференції британський міністр закордонних справ Боріс Джонсон.

Джерело: Niezależna

Схожі публікації
Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації РП заявив у Люксембурзі, що Польща рішуче вимагає візових обмежень для росіян.
Глава молдовської дипломатії Міхай Попшой закликав зняти табу з дискусії про об’єднання країни з Румунією. Кремль уже до цього готується.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Брюссель попередив уряд Джорджі Мелоні, що допущення Росії до участі в цьогорічному фестивалі може становити пряме порушення санкцій ЄС.
1 травня 2026 р. минає 22 роки від моменту, коли Польща офіційно приєдналася до Європейського Союзу.
Керівники інституцій ЄС звернулися до держав-учасниць із закликом розпочати переговори про членство з Україною.
Під час міжнародного розслідування кількох редакцій виявилося, що Угорщина таємно співпрацювала з Росією при викреслюванні зі списків санкцій олігархів, компаній і банків.
Єврокомісія затвердила виділення 1,3 млрд злотих у рамках програми «Європейські фонди для Східної Польщі». Нові пріоритети – безпека, мобільність і дешевше житло.
Європейський Союз розглядає можливість відновлення перевезень нафти через стратегічну Ормузьку протоку.