«У Росії, так, як і в Німеччині, все ще можуть жити винуватці злочинів, скоєних проти польських громадян», – сказав віце-президент IНП Матеуш Шпитма. Він додав, що це стосується виконавців Катинського злочину: «Однак їх не можна притягнути до відповідальності, тому що влада Росії відмовляється від співпраці».
У четвер минає 74 роки від дня, коли Німеччина офіційно оприлюднила в Берліні інформацію про виявлення масових поховань у Катинському лісі. 13 квітня – це символічна річниця злочину НКВС проти польських громадян і День пам'яті жертв Катинського злочину.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
СКАНДАЛ НА КЛАДОВИЩІ В КАТИНІ. РОСІЯНИ ВСТАНОВИЛИ СТЕНД, ЯКИЙ ФАЛЬСИФІКУЄ ІСТОРІЮ
ІНП ПОЛЬЩІ ПРОДОВЖУЄ РОЗСЛІДУВАННЯ КАТИНСЬКОГО ЗЛОЧИНУ
КАТИНСЬКИЙ ЗЛОЧИН. 77 РОКІВ ТОМУ ПРИЙНЯЛИ РІШЕННЯ ПРО ВИНИЩЕННЯ ТИСЯЧ ПОЛЯКІВ
ВИДАНО НЕОПУБЛІКОВАНІ РАНІШЕ СВІДЧЕННЯ ПРО КАТИНСЬКИЙ ЗЛОЧИН
Заступник голови ІНП, історик доктор Матеуш Шпитма, звернув увагу на те, що польські органи досі не мають доступу до російських архівних матеріалів, що стосуються Катинського злочину.
Це дуже ускладнює повне роз’яснення подій, що відбулися 77 років тому. Мова йде про документацію російської військової прокуратури, яка до 2004 р. вела розслідування злочину НКВС проти польських громадян. Особливо суттєвим для нас є вердикт щодо припинення цього провадження», – сказав Шпитма.
Він нагадав, що загалом це 35 томів матеріалів, які залишаються в руках російської влади під грифом секретності.
«Здавалося б, що ж там може бути секретного? Проте з’являються сигнали, що в цих документах фігурують імена батьків або родичів людей, які в сучасній Росії представляють політичну еліту та бізнес, і, можливо, саме тому вони не можуть бути оприлюднені. Однак я підкреслюю, що це лише припущення, тим не менш, варто було б їх перевірити», – пояснив він.
Заступник голови ІНП також висловив припущення, що й досі можуть бути живі люди, які бути свідками злочину в Катині, наприклад, конвоїри з військ НКВС або люди, які ховали останки поляків у ямах смерті чи навіть кати.
«У цьому немає нічого неймовірного, адже охоронці німецьких концтаборів (наприклад, Освенцима) досі живуть і їх притягують до відповідальності. Я вважаю, що деякі винуватці Катинського злочину досі живі», – підкреслив він.
На сьогодні ІНП не співпрацює з Росією, особливо у справі виявлення і покарання потенційних злочинців із НКВС. «По той бік немає доброї волі. Звертаю вашу увагу на те, що ми відрізняємося від Росії навіть у такому принциповому питанні, як визначення юридичної кваліфікації злочину, який для російської влади є лише звичайним правопорушенням, а для нас – геноцидом, для якого ніколи не спливає строк давності», – сказав Шпитма.
Усе ще немає інформації про так званий «білоруський список» Катині, в якому повинні бути імена і прізвища близько 3870 польських ув'язнених, яких, швидше за все, вбили представники радянського НКВС у Мінську.
«Це фундаментальне питання, яке стосується більше 15 % жертв, яке й досі не вивчене польською владою та істориками», – підкреслив він.
Катинський злочин, у результаті якого вбили близько 22 тис. польських громадян, зокрема офіцерів Польської армії, поліцейських і цивільних осіб, що належали до еліти Другої Речі Посполитої, відбувся навесні 1940 р. За командою вищих органів влади Радянського Союзу, яку очолював Йосиф Сталін, співробітники НКВС здійснили масові вбивства в Катинському лісі, в Калініні (нині Твер) та Харкові.
Протягом багатьох років влада радянської Росії перекладала відповідальність за вбивства на Третій Рейх.
Джерело: niezalezna.pl
