Польща
Поляків розпитали, чи вважають вони підготовленим своє житло до кризових ситуацій

Понад три чверті поляків заявляють, що знають, як поводитися під час пожежі або іншої кризової ситуації.

Результати опитування свідчать водночас, що лише 45 % вважають, що їхній будинок або квартира справді підготовлені до таких подій. Полякам бракує базового оснащення, планів дій та практичних знань, які можна використати в небезпечній ситуації.

Відключення електроенергії, пожежа чи сильна буря ‒ саме ці ситуації поляки найчастіше називають найімовірнішими загрозами для свого житла. Попри зростання обізнаності про небезпеки, багато людей досі не мають базового оснащення, яке може допомогти зменшити наслідки кризової ситуації або підвищити безпеку мешканців.

Результати опитування показують: хоч 75,8 % респондентів заявляють, що знають, як поводитися під час пожежі або евакуації, лише 44,9 % вважають своє житло підготовленим до кризових ситуацій. Кожен третій опитаний вважає, що його помешкання не готове до таких подій, а понад п’ята частина респондентів ніколи раніше не замислювалася над цією проблемою.

Найпоширенішими засобами є аварійний ліхтарик (52 %), аптечка першої медичної допомоги (49 %), павербанк чи інше резервне джерело живлення (43 %). Значно рідше поляки мають засоби, які можуть відігравати ключову роль у небезпечній ситуації. Датчик диму встановлений лише в кожному четвертому будинку, так само як і вогнегасник. Лише кожен десятий респондент заявляє, що має евакуаційний набір або заздалегідь підготовлений план дій на випадок кризи.

Експерти звертають увагу на те, що безпека житла починається не в момент виникнення загрози, а значно раніше ‒ з належної підготовки приміщення, відповідного оснащення та самих мешканців.

«Багато людей вважають, що кризові ситуації їх не стосуються. Тим часом відключення електроенергії, пожежа електропроводки чи наслідки небезпечних погодних явищ можуть статися практично будь-де. У такі моменти ключове значення мають не лише відповідні засоби й технічні рішення, а насамперед знання і завчасна підготовка. Навіть прості дії, як-от встановлення датчика диму, оснащення будинку вогнегасником або розроблення сімейного плану евакуації, можуть справді підвищити рівень безпеки», ‒ рзповів Павел Свєнтоховський, голова фундації Castorama Polska, яка виступила замовником опитування.

Результати опитування підтверджують зростання інтересу до питань безпеки. Саме ця потреба стала поштовхом до започаткування програми «Безпечний дім. Безпечна громада», яку фундація Castorama реалізує у співпраці з експертами та місцевими партнерами. У межах ініціативи мешканці можуть здобути практичні знання про підготовку житла до пожежі, бурі, підтоплення або тривалого відключення електроенергії. Програма охоплює питання першої допомоги, евакуації, протипожежного захисту та підвищення стійкості місцевих громад до кризових ситуацій.

Учасники навчаються готувати базовий аварійний набір, правильно встановлювати датчики диму та чадного газу, захищати житло від наслідків небезпечних погодних явищ, а також діяти в перші хвилини після виникнення загрози.

джерело:
Схожі публікації
Нове опитування засвідчило розкол думок у польському суспільстві. Відновлення урядової програми зі зниження цін на пальне переконало не всіх водіїв.
Скасування тривоги правильно розпізнає лише 41 % поляків, а кожен п’ятий опитаний узагалі не чує сирен за місцем проживання.
Документ має визначити, як реагувати на попередження Урядового центру безпеки та коли варто призупиняти роботу.
Урядовий додаток має доповнити чинну систему оповіщення населення та в реальному часі повідомляти громадян про надзвичайні й кризові ситуації.
У Люблінському воєводстві до кінця року планують збільшити кількість автоматичних сирен оповіщення до понад тисячі. Сьогодні їх близько 350.
Польський уряд запустив сайт gdziesieukryc.pl, де можна перевірити, де поблизу розташовані місця, в яких можна сховатися в разі небезпеки.
Найбільш оптимістично серед опитаних налаштовані поляки.
Переважна більшість європейців хоче сильної, об’єднаної та незалежної Європи, однак дедалі менше людей вірять, що цієї мети можна досягти.
Результати опитування свідчать, що соціальними мережами користуються 73 % поляків. Найактивнішою є молодь, а масштаби користування соцмережами відрізняються, зокрема, залежно від віку та політичних уподобань.