Уночі з суботи на неділю ми переходимо на зимовий час. Спатимемо на годину довше. 27 жовтня вранці ми переведемо стрілки годинників із 3 ранку на 2 ночі. До літнього часу ми повернемося у березні наступного року.
В усьому Європейському Союзі перехід на зимовий час відбувається в останню неділю жовтня, а на літній – в останню неділю березня. Про це йдеться в Директиві ЄС від січня 2001 р.: «З 2002 р. літній період закінчується в кожній державі ЄС о 1 годині універсального часу (GMT), в останню неділю жовтня».
У Польщі зміна часу регулюється розпорядженням прем’єр-міністра. Чергове таке розпорядження було видане урядом на початку листопада 2016 р. Воно подовжило використання літнього та зимового часу до 2021 р.
Що далі зі скасуванням зміни часу?
Можливо, вже не буде потреби видавати аналогічне розпорядження. У березні цього року Європейський парламент підтримав скасування зміни часу. Євродепутати хочуть, щоб зміна часу в останню неділю березня 2021 р. була останньою зміною в тих країнах ЄС, які оберуть літній час назавжди. Ті, хто вважає за краще лишити зимовий час, востаннє переведуть годинники в останню неділю жовтня 2021 р. Однак на остаточні положення варто зачекати, оскільки рішення Європарламенту буде результатом переговорів із міністрами ЄС з цього питання.
Робота над директивою Європерламенту набрала обертів після публічних консультацій, проведених Єврокомісією у 2018 р. Тоді було зібрано 4,6 млн відповідей (найбільше в історії), при чому 84 % респондентів висловились за скасування змін часу. Прихильниками відмови від переведення годинників двічі на рік були й поляки. Згідно з результатами дослідження Центру вивчення громадської думки, проведеного в березні цього року на замовлення Міністерства підприємництва та технологій, понад три чверті всіх респондентів (78,3 %) – проти зміни часу, тоді як лише 14,2 % підтримують чинну систему. Переважна більшість дорослих поляків, переходячи на один час, надали би перевагу літньому часу. Цей вибір підтримують 74 % респондентів.
Зміна часу як стресовий фактор
Є багато досліджень про вплив змін часу на енергоспоживання, здоров’я та добробут людей.
Доктор Міхал Скальський із відділу розладів сну при Психіатричній клініці Варшавського медичного університету пояснив, що для здорових людей зміна зимового часу на літній (і навпаки) пов’язана максимум із гіршим самопочуттям у вихідні дні. Вони повинні адаптуватися і через 2–3 дні їхній мозок знову засинає або прокидається в звичайний час.
Гірше з людьми, які мають порушення сну, або живуть невідповідно до власного циркадного ритму. За словами доктора Скальського, який поєднує наукову роботу з прийомом пацієнтів у Клініці розладів сну, пацієнти з безсонням або надмірною сонливістю повинні навчити свій мозок регулярно засинати або розумно використовувати короткий денний сон. У їхньому випадку зміна часу навіть на одну годину створює додатковий стрес та ускладнює терапію. Порушення сну навіть у дітей пов’язані з ожирінням, когнітивними порушеннями та підвищенням тиску.
Лікарі спостерігають збільшення кількості серцевих нападів, коли люди змушені починати та закінчувати активність у час, що не відповідає їхньому природному ритму. Він зазначив, що хоча зміна часу зазвичай не є основною причиною проблем зі здоров’ям, відмова від неї може мати позитивні наслідки.
«Поділ на літній та зимовий час є одним із багатьох зовнішніх факторів, що впливають на якість життя людини, – сказав доктор Скальський. – Тож, якщо цей перехід вже не є економічно виправданим, його скасування усуне один із неправильних, стресових факторів із нашого життя».
Доктор медичних наук Дорота Волоньчик-Гмай, психіатр та спеціаліст із розладів сну, підкреслила, що наука не має однозначної відповіді на питання про вплив зміни часу на здоров’я. Результати досліджень суперечливі або взаємовиключні.
«Це пов’язано з тим, що дослідження проводяться на різних групах, в різних країнах, що лежать на різних широтах, а також різними методиками. Тому важко однозначно сказати, як зміна часу впливає на здоров’я людини», – сказала вона.
Перехід на літній час був ухвалений європейськими країнами ще в минулому столітті. Метою була економія електроенергії, особливо під час війни та нафтової кризи 1970-х рр. ХХ ст.
Джерело: RMF24