НАТОскоп
План для східного флангу НАТО під загрозою. Ердоган: «Я розмовляв із Дудою»

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина виступатиме проти оборонного плану НАТО для країн Балтії та Польщі, якщо союзники з НАТО не визнають терористичними курдські угруповання, із якими бореться Анкара. Перед відльотом на саміт НАТО Ердоган повідомив, що спілкувався з президентом Анджеєм Дудою.

Перед вильотом до Лондона Реджеп Таїп Ердоган з’явився на пресконференції в Анкарі. Він повідомив, що спілкувався з президентом Анджеєм Дудою в понеділок. Президенти погодилися обговорити ці питання в Лондоні разом із лідерами країн Балтії.

«Ми будемо раді поговорити про ці проблеми разом», – сказав турецький президент, маючи на увазі оборонний план для східного флангу Альянсу.

Як повідомляє агентство Reuters, Ердоган заявив: «Якщо наші друзі з НАТО не визнають терористичними організаціями тих, кого ми (Туреччина, – ред.) вважаємо терористами, ми будемо проти будь-яких кроків у цьому напрямку».

Посилення східного флангу під загрозою?

Минулого вівторка Reuters повідомив, що Туреччина відмовляється підтримувати нові оборонні плани НАТО для Польщі та країн Балтії, поки Альянс не запропонує політичної підтримки в боротьбі з курдським ополченням YPG в Сирії. Агентство послалося на чотирьох високопоставлених представників НАТО.

Анкара повинна була доручити своєму представнику в НАТО не підписувати план допомоги Польщі та країнам Балтії.

Незручна позиція Туреччини перед ювілейним 70-м самітом НАТО є доказом глибокого розриву між Анкарою та Вашингтоном щодо турецького наступу на північному сході Сирії проти курдських сил.

Посилення оборони країн Балтії та Польщі у зв’язку з агресивною політикою Російської Федерації вимагає одноголосного схвалення всіх 29 держав-членів Атлантичного альянсу.

Делегації НАТО намагаються завоювати підтримку всіх членів. Без Анкари НАТО буде важко швидко посилити свої оборонні механізми для Центральної та Східної Європи.

«Зустрічі лідерів» НАТО в Лондоні

Лідери 29 країн-членів НАТО зустрічаються у вівторок та середу в Лондоні та Уотфорді поблизу Лондона з приводу 70-ї річниці Північноатлантичного альянсу. Однак, як для «найсильнішого військового союзу в історії», як часто називають НАТО, заходи радше скромні. Коментатори зазначають, що в офіційних документах не фігурує слово «саміт», а набагато скромніший термін «зустріч лідерів».

Крім того, зустріч буде досить короткою – вона розпочнеться у вівторок ввечері урочистою вечерею, яку дасть королева Єлизавета II у Букінгемському палаці, а наступного дня лідери країн-членів Альянсу зустрінуться в Уотфорді на приблизно тригодинне засідання.

На думку аналітиків, ніяких проривних декларацій не слід очікувати – лідери країн-членів повинні підтвердити свою прихильність до колективної оборони та затвердити вже узгоджені домовленості щодо нового розподілу фінансових тягарів, щоби США платили менше, а європейські члени – більше.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Туреччина запровадила нічну заборону на відвідування окремих популярних пляжів на узбережжі Середземного моря.
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Польща, ймовірно, найбільш лояльний союзник США в Європі, розраховувала на посилення американської військової присутності, однак сталося протилежне.
Під час пресконференції в Бухаресті Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що ця тема також буде розглянута на майбутньому саміті НАТО.
Президенти Польщі та Литви під час спільних військових навчань заявили, що головним пріоритетом обох країн є протидія загрозам із боку Росії.
Держави НАТО розглядають можливість припинення проведення щорічних самітів, щоб уникнути конфліктів із Дональдом Трампом.
Портал Politico дізнався, що в адміністрації президента США склали список «слухняних і неслухняних» країн НАТО.
Польща й Норвегія домовляються про посилення військової взаємодії: від систем протидії дронам до спільних дій у Балтійському регіоні.