Польща
Крохмаль замість пластику? Вчені шукають матеріал для заміни синтетики

Картопляний або зерновий крохмаль замість пластику? Таким може бути майбутнє упаковки харчових продуктів.

У зв’язку з війною з пластиком у всьому світі в лабораторіях тривають роботи над заміною штучного пакування натуральним, що повністю розкладається. У Люблінському природничому університеті виготовляються та випробовуються матеріали із крохмалю.

Над застосуванням цього матеріалу працює команда Кафедри інженерії процесів Люблінського природничого університету під керівництвом професорки Агнєшки Вуйтович. До його складу входять професор Марцін Мітрус, професор Томаш Оніщук та доктор Мацей Цомбжинський.

Однак самого крохмалю недостатньо. Матеріал, що підлягає розкладанню, повинен містити різні компоненти. Йдеться про довговічність, еластичність та водостійкість. Крохмаль, вміст якого у виробництві матеріалу становить не більше 50 %, виконує роль лише натуральної добавки. Під час розкладання крохмалю на вуглекислий газ та воду спостерігається явище розпаду матеріалу на дрібні шматки. Зрештою він зникає. Цей процес займає 12–14 тижнів. Це велика надія для довкілля.

Для виробництва вчені використали процес екструзії. Щo це? Кажучи найпростіше, це формування виробів із сипкого матеріалу в умовах високого тиску і високої температури. Основною сировиною для виробництва пакувальних матеріалів є крохмаль. Його можна отримати, наприклад, з пшениці, кукурудзи, картоплі. Його перевага також у дешевизні.

На жаль, досі існує проблема, яку не можуть вирішити в жодній із лабораторій, що займаються дослідженнями в цій галузі – водостійкість. Вода розчиняє такі пакування. Кожен може у цьому пересвідчитися, заливши водою висушені крохмальні грудки – вони одразу пом’якшають. Науковці, зокрема, у Любліні експериментують з різними додатковими компонентами, які вирішать проблему, а водночас упаковка надалі повністю розкладатиметься.

Цікаво, що вдалося випустити також спінені упаковки. Виріб дуже нагадує пінопласт. Вчені досі не можуть поставити крапки над і в розробці таких пакувань. Тому перегони в лабораторіях тривають.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.
Протягом десятиліття кількість комунальних відходів, які виробляє пересічний поляк, зросла більш ніж на 40 %.
Краківська система міських електричних велосипедів Park-e-Bike функціонує з 2020 р. Сьогодні, 2 березня, розпочинається її черговий сезон.
Це місто, у якому майже кожен мешканець може дістатися пішки до найближчого парку менш ніж за п’ять хвилин. Це не утопічне бачення майбутнього, а повсякденність в Осло.
У Польщі стартував масштабний інноваційний проєкт у сфері транспорту ‒ розробка першого пасажирського потяга з гібридною системою живлення.