Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Хоч Польща має ліси, озера і гори, нове дослідження показує, що як суспільство поляки дедалі менше відчувають себе частиною природи.
Дослідження Springer Nature Link, опубліковане в журналі Ambio, проаналізувало, яким чином соціальні, економічні та культурні чинники впливають на так звану nature connectedness, тобто психологічний показник, який описує, наскільки сильно людина відчуває зв’язок із природою та іншими біологічними видами. Науковці вказують, що особи, більш «поєднані» з природою, мають краще самопочуття й частіше долучаються до проекологічної діяльності. У рейтингу проаналізували 61 державу та опитали 57 тис. респондентів.
Польща посіла 45 місце серед 65 держав. Однак більшість європейців відчуває ще слабший зв’язок із природою: Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Іспанія опинилися в останній десятці рейтингу. Цікаво, що досить високо опинилася Білорусь, яка посіла шосте місце.
Натомість серед народів, які заявляють про свою найбільшу близькість до природи, на першому місці перебуває Непал. Одразу за ним розташувалися Іран і Південна Африка.
Професор англійського Університету Дербі Майлз Річардсон, який був співавтором дослідження, підкреслив, що найбільший вплив на рівень зв’язку з природою має духовність.
«У більш релігійних суспільствах, де віра й духовність відіграють важливішу роль, ніж наука, спостерігається сильніше відчуття зв’язку з природою», ‒ наголосив науковець.
Водночас він звернув увагу, що в країнах із високим рівнем урбанізації, доходів та інтенсивного користування інтернетом зв’язок із природою слабшає.
На думку вченого, сучасні суспільства стали «надто раціональними й економічно зорієнтованими», що послаблює зв’язок із природою. «Це, звісно, принесло багато користі, але рівновага була порушена. Ми мусимо знову інтегрувати природу в наше життя, зробити її частиною добробуту та суспільних цінностей», ‒ підкреслив Майлз Річардсон.
Експерти припускають, що способом відновлення цього зв’язку можуть бути ширше використання зелених зон у терапії психічного здоров’я, врахування природи в бізнес-рішеннях і законодавстві, наприклад, через регулювання, що стосуються захисту біорізноманіття.
