Польща та Україна
Голова ІНП Польщі: «До заяв української влади ставимося стримано»

«В Україні від декларацій вищих органів влади до реальних рішень та дій відповідних установ проходить дуже довгий шлях», – заявив голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек, підкресливши, що він обережно ставиться до слів української сторони щодо необхідності пошуку та ексгумації жертв часів Другої світової війни.

У декларації, підписаній у Києві в понеділок, президенти Польщі та України Анджей Дуда і Володимир Зеленський наголосили на необхідності забезпечити можливість пошуку та ексгумації жертв конфліктів і політичних репресій ХХ ст. Закликали також до закінчення окупації Криму та агресії на Донбасі.

«Поява в декларації президентів Польщі та України, підписаній у Києві, рядків, у яких зазначається, що «повинна бути забезпечена можливість пошуку та ексгумації жертв» є важливим актом, і добре, що ці слова були сказані. Це сталося завдяки президенту Анджею Дуді, за що ми дуже вдячні. Наш попередній досвід з українською стороною показує те, що ми дивимось на ці слова з певною стриманістю, оскільки в Україні є довгий шлях від декларацій вищих органів влади до реальних рішень та дій відповідних установ», – сказав Ярослав Шарек в інтерв’ю РАР.

Голова Інституту національної пам’яті нагадав, що в листопаді минулого року після першої декларації президента України про скасування мораторію на пошук польських жертв фахівці Інституту національної пам’яті могли розпочати пошуки лише у Збоїщах у Львові, де спочивають загиблі солдати Війська Польського з 1939 р., які захищали Львів від наступу Вермахту.

«Після того, як їх знайшли, не було згоди на подальші роботи і їх довелося поховати знову», – підкреслив Шарек.

Голова Інституту національної пам’яті зазначив, що українська влада, незважаючи на минулорічну декларацію президента Зеленського, досі не відповіла на багато запитів ІНП щодо подальшого розшуку чи ексгумації польських жертв.

Ярослав Шарек також пояснив, що пошук та ексгумація – це процес, який вимагає погодження з місцевою владою в Україні, для якої навіть президентські декларації не є обов’язковими для виконання, адже інколи вона просто ігнорує їх.

«Тому ми зможемо говорити про зміну ситуації лише тоді, коли реально почнемо виконувати роботу та успішно її закінчимо. До цього часу це було неможливо», – сказав голова ІНП Польщі.

«Ми не отримали жодної згоди, і в той же час українська сторона не подала жодного запиту на проведення ексгумації. Тож ми весь час чекаємо», – наголосив Ярослав Шарек.

У декларації, підписаній у Києві, президенти Польщі та України визнали «важливу потребу вшанування пам’яті невинних жертв конфліктів та політичних репресій ХХ ст.» «Ми наголошуємо на необхідності забезпечити можливість пошуку та ексгумації цих жертв, щоб віддати належне їхній пам’яті та їхнім ще живим родичам і нащадкам, у дусі поваги до історичної правди», – йдеться в опублікованому документі.

Президенти засудили «акти вандалізму проти польських культурних пам’яток та меморіалів в Україні, а також проти українських культурних пам’ятників та меморіалів у Польщі». Очільники держав також звернулися до «компетентних органів щодо належного догляду за ними».

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Спільна декларація президентів Анджея Дуди та Володимира Зеленського з нагоди Дня Європи присвячена проєвропейським прагненням України.
Президент Анджей Дуда наголосив, що різні країни роками докладають зусиль, щоб Україна стала членом Європейського Союзу та НАТО. Майбутнє України та безпека в регіоні були одними з основних тем дискусії, організованої в понеділок у межах святкування 230-ї річниці схвалення Конституції 3 травня.
Саміт країн B-9 буде нагодою випрацювати спільну позицію країн східного флангу на саміт НАТО у червні.
У 230-річчя Конституції 3 травня президенти Польщі, Литви, Естонії, Латвії та України підписали спільну декларацію.
Президент Анджей Дуда оголосив, що прийняв запрошення президента України Володимира Зеленського і має намір прибути з візитом в Україну в серпні.
230-та річниця прийняття польської конституції, першої конституції Європи, має стати надихаючим святом для всієї сучасної Європи.
У Варшаві Володимир Зеленський зустрінеться із президентом Польщі та візьме участь у святкових заходах з нагоди 230-ї річниці Конституції 3 травня. Анджей Дуда здійснить візит в Україну 24 серпня.
На думку Володимира Зеленського, Ватикан – це ідеальне місце для розмов про мир.
Президент Анджей Дуда анонсує збільшення частки відновлюваних джерел у виробництві електроенергії до понад 30 %. За словами президента, таку мету країна хоче досягти протягом найближчого десятиліття.