Публіцист видання Rzeczpospolita вважає, що суперечки між Варшавою та Києвом щодо пам’ятників негативно впливають на взаємовідносини країн.
Інститут національної пам’яті Польщі опублікував документ із 29 пунктів щодо польсько-української співпраці в контексті ексгумацій, поховань та вшанування пам’яті жертв воєн та геноцидів.
«В Україні від декларацій вищих органів влади до реальних рішень та дій відповідних установ проходить дуже довгий шлях», – заявив голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек, підкресливши, що він обережно ставиться до слів української сторони щодо необхідності пошуку та ексгумації жертв часів Другої світової війни.
Речник президента Республіки Польща Блажей Спихальський поінформував, що під час візиту глави польської держави в Україну багато йшлося, зокрема, про економіку та міжнародну політику, а також про історичні аспекти.
Спеціалісти Інституту національної пам’яті Польщі (ІНП), які займають пошуком секретних місць поховання польських жертв тоталітарних режимів, дослідили у 2020 р. у Польщі та Литві близько 40 із 59 запланованих місць.
Спеціалісти Інституту національної пам’яті Польщі розпочали пошукові роботи на давньому кладовищі на Збоїщах. Зараз це однин з північних районів міста Львова.
Керівник кабінету президента Республіки Польща Кшиштоф Щерський заявив, що Україна погодилася на початок пошукових робіт у двох місцях поховання солдатів Війська Польського, які загинули в 1939 р. під Львовом. Щерський висловив задоволення цим рішенням, підкресливши, що воно відповідає висновкам президентів Дуди та Зеленського, зроблених у Варшаві 31 серпня.
«У нас є запевнення українського посла, що Україна надасть повну підтримку у пошуку наших героїв», – сказав у програмі «O co chodzi» Ярослав Шарек, керівник Інституту національної пам’яті Польщі. Він розповів, що ексгумаційні роботи, найімовірніше, розпочнуться навесні.
