Польща та Україна
Польський ІНП створить робочу групу у справі пам’ятника УПА на горі Монастир

Як сказав голова українського ІНП, Україна погодиться на ексгумаційні роботи ІНП Польщі за умови, що знищений пам’ятник воїнам УПА, котрі загинули в боях проти відділів НКВС, буде відбудований у первісному вигляді.

У Варшаві відбулася перша офіційна зустріч голів інститутів національної пам’яті України та Польщі Антона Дробовича та Ярослава Шарека, а також представників обох інституцій.

Сторони обговорили важливі питання двостороньої співпраці у сфері спільної історичної пам’яті.

«Це була добра і щира розмова», – наголосив голова польського Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек під час спільної пресконференції.

Голова українського Інституту національної пам’яті Антон Дробович назвав цю зустріч «щирою, складною і конструктивною».

Як сказав під час брифінгу Ярослав Шарек, серед тем розмови були, зокрема, відновлення знищеного пам’ятника воїнам УПА на горі Монастир у первісному вигляді, а також дозвіл української сторони на ексгумаційні роботи в Україні.

Як сказав Антон Дробович, Україна погодиться на ексгумаційні роботи ІНП Польщі за умови, що сплюндрований і знищений кілька років тому пам’ятник воїнам УПА, котрі загинули в боях проти відділів НКВС, буде відбудований у первісному вигляді: «Я сподіваюся, що питання Монастиря буде врегульоване польською стороною, і українська сторона дасть нескінченну кількість згод на всі ті важливі місця пошуків, які потрібні польській стороні».

За словами Ярослава Шарека, при Інституті національної пам’яті Польщі буде створено спеціальну групу, яка займеться вирішенням проблеми форми пам’ятника на горі Монастир: «Ця група могла би почати роботу на початку наступного року. Ми зі свого боку постійно вимагаємо згоди на ведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України».

Нагадаємо, у січні 2020 р. невідомі вандали розбили меморіальну дошку на братській могилі вояків УПА, котрі загинули у березні 1945 р. в бою з підрозділами НКВС. У жовтні 2020 р., напередодні візиту президента Польщі Анджея Дуди до Києва, на могилі з’явилася нова дошка, яка значно відрізняється від оригінальної. На ній немає прізвищ полелгих вояків (загалом їх 66) і речення: «Полягли за вільну Україну».

Польський ІНП звертається до української сторони за дозволом на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, починаючи з 2019 р. Йдеться про місця поховання польських воїнів, котрі загинули в боях із німцями під час Другої світової війни, а також про пошуки місць поховань польських жертв УПА на Волині.

Схожі публікації
Про ставлення поляків до східної політики Варшави розмовляємо з Лукашем Адамським, віцедиректором Центру польсько-російського діалогу і взаєморозуміння.
Представники Польщі в Брюсселі критикують заяви Франка-Вальтера Штайнмаєра, які стосуються Nord Stream 2 і Росії.
«Історія «Солідарності» не лише надихає, але й дозволяє зберегти пошану до своїх предків і свого народу. Вона дає віру у сенс боротьби за незалежну країну, в сенс патріотизму, громадянської відваги, альтруїзму, любові до ближнього та у гарному розумінні плюралізму і толерантності», – написав у вступі редактор «Абетки «Солідарності» Кшиштоф Новак.
Цьогорічні заходи, через коронавірус, були скромнішими, ніж зазвичай.
«У 90-х рр. XX ст., коли посткомуністи виграли вибори під гаслом «Обираймо майбутнє», не хотіли пам’ятати про минуле. Закон про Інститут національної пам’яті відкинув тодішній президент Олександр Квасневський, посткомуністичні кола не хотіли ІНП. Вдалося здійснити перелом, інститут був створений завдяки «Солідарності», – сказав у програмі каналу Польського радіо 24 голова ІНП, доктор Ярослав Шарек.
Посольство Росії в Польщі оприлюднило на твіттері інформацію про те, що Червона армія в січні 1945 р. визволяла Польщу від гітлерівців.
Майбутнє НАТО було темою зустрічі глави Бюро національної безпеки Польщі (BBN) Павла Сольоха з послом Німеччини Арндтом Фрайтагом фон Лорінгховеном.
Директор польського Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек зустрінеться з главою українського ІНП Антоном Дробовичем, який перебуває з візитом у Варшаві.
Кількість поляків, розстріляних у 1940 р., може бути набагато більшою, ніж вважалося раніше. Про це заявив на конференції, присвяченій 80-річчю Катинського злочину, колишній український військовий прокурор Андрій Амонс.