«У 90-х рр. XX ст., коли посткомуністи виграли вибори під гаслом «Обираймо майбутнє», не хотіли пам’ятати про минуле. Закон про Інститут національної пам’яті відкинув тодішній президент Олександр Квасневський, посткомуністичні кола не хотіли ІНП. Вдалося здійснити перелом, інститут був створений завдяки «Солідарності», – сказав у програмі каналу Польського радіо 24 голова ІНП, доктор Ярослав Шарек.

20 років тому, 19 січня 1999 р., на підставі закону від 18 грудня 1998 р., був створений Інститут національної пам’яті – Комісія розслідування злочинів проти польського народу.

Гість програми підкреслив, що зараз ІНП є однією із найважливіших державних установ.

«Інститут створили для того, щоб зберегти пам’ять про втрати і збитки, яких зазнав народ під час Другої світової війни і в часи комуністичного поневолення, щоби показати боротьбу поляків за незалежність. Ми робимо це 20 років. Проте дорога до створення була довгою. Закон про ІНП відкинув тодішній президент Олександр Квасневський. Прокомуністичні кола не хотіли створення інституту, це стало можливим тільки завдяки рішучості «Солідарності». Саме вона боролася за створення інституту і саме завдяки їй було відкинуте вето президента. У 90-х рр. XX ст., коли посткомуністи виграли вибори під гаслом «Обираймо майбутнє», вони не хотіли пам’ятати про минуле. Вдалося здійснити перелом», – сказав Ярослав Шарек.

Януш Куртика

Перший керівником ІНП у 2000–2005 рр. був професор Леон Кєрес. Після завершення його каденції 9 грудня 2005 р. Сейм обрав на цю посаду доктора Януша Куртику, який очолював ІНП аж до своєї трагічної загибелі в катастрофі літака у Смоленську 10 квітня 2010 р. Потім виконувачем обов’язків голови інституту був доктор Францішек Грицюк. 10 червня 2011 р. очільником ІНП Сейм обрав доктора Лукаша Камінського, який виконував свої обов’язки до 22 липня 2016 р. Зараз ІНП очолює доктор Ярослав Шарек.

Він підкреслив, що Януш Куртика був непересічною постаттю. «Мені його зараз дуже не вистачає. Він займався не тільки Проклятими солдатами, він був теж знавцем середньовіччя. Завдяки своїм широким горизонтам він знав, чим є незалежна Польща, відчував це. Для нього не було неможливого. Він усвідомлював, що найважливішим було те, про що постійно повторювали працівники німецького Інституту Гауке – оприлюднення документів служб безпеки. Це підстава незалежності і фундамент діяльності інституту. Він рішуче вимагав цього, його колектив знав, як можна здійснити перелом у свідомості, яку залишила по собі комуністична система», – пояснив очільник ІНП.

Польсько-єврейські відносини

У четвер ІНП повідомив про видання першого номера наукового часопису Polish-Jewish Studies, присвяченого польським відносинам та історії єврейської громадськості на польських землях у ХХ ст.

«В останні роки ми стали свідками багатьох маніпуляцій в історичній науці, з поляків робили ледь не колаборантів Гітлера. Відповідь на це – ретельні наукові дослідження. Ми не робимо установок, просто хочемо показати, як виглядала німецька окупація, як виглядали польсько-єврейські відносини під час Другої світової війни. Ми хоче говорити про це і за межами Польщі. Картина Польщі під окупацією, те, як поляки рятували євреїв, м’яко кажучи, неповна», – сказав керівник ІНП.

Ярослав Шарек визнав, що були випадки колаборації з нацистським режимом. «Ці випадки очорнюють структури Польської підпільної держави і уряду РП, які докладали всіх зусиль задля порятунку єврейського населення», – підкреслив він. У цьому контексті очільник ІНП перерахував діяльність дипломатичного представництва РП у Стамбулі, посольства в Гавані та групи Олександра Ладося у Швейцарії.