Польща та Україна
Абсолютна більшість поляків схвалює політику підтримки України

Про ставлення поляків до східної політики Варшави розмовляємо з Лукашем Адамським, віцедиректором Центру польсько-російського діалогу і взаєморозуміння.

Після 1989 р., коли, після падіння комунізму, Польща відновила свою незалежність, східна політика стала наріжним каменем зовнішньої політики Варшави. Її віссю є принцип добросусідства, підтримка демократичних процесів та суверенітету сусідів за східним кордоном Польщі (України, Білорусі та Литви), а також активні протидія і стримування неоімперської політики Росії в регіоні.

Нещодавно Центр польсько-російського діалогу і взаєморозуміння провів соцопитування, метою якого було дізнатися ставлення поляків до польської східної політики та її курсу. Чимало місця в цьому дослідженні було відведено Україні та українцям.

Про результати соцопитування Назар Олійник говорив із Лукашем Адамським, віцедиректором цього центру.

– Пане Лукаше, не секрет, що деякий час панують побоювання щодо перспективи польсько-українського стратегічного партнерства, особливо на фоні затяжної війни довкола важких питань минулого. Теж наявна критика східної політики Польщі щодо України про те, що вона ідеалізована, що там панує дух Гєдройця. Водночас дослідження показує, що серед поляків домінує, власне, це бачення. Фактично польський уряд має широку підтримку суспільства щодо України. Чи не так?

 –  Може, почну з того, що я говорив би не про затяжну війну, а просто про спори, які, враховуючи ситуацію і розвиток історичної свідомості поляків, українців і ситуацію, в якій перебуває Україна, навіть можу якоюсь мірою зрозуміти. Тим паче, конфлікт не корисний для Польщі та України.

Так, дослідження дає певну надію, бо виявилося, що, попри те, що в українському медіа-просторі останніми роками історичні суперечки домінують, і попри те, що ця проблематика так інтенсивно показувана в ЗМІ, вона не змінює загального бачення поляків про те, що Україна для Польщі важливіша, ніж Росія. Ми поставили конкретне питання: що важливіше, розвиток співпраці з країнами-сусідами, які теж потерпіли від російського імперіалізму, чи співпраця з Росією? 56 % поляків вважають, що співпраця з такими країнами, як Литва, Україна, важливіша, ніж розвиток відносин із Росією Путіна. Також 80 % поляків вважають, що польська зовнішня політика не повинна зосереджуватися тільки навколо вузького польського інтересу, вона повинна його поєднувати з захистом прав людини, розповсюдженням демократії, підтримкою націй, які борються за свою свободу (тут ідеться теж про Україну). Загалом можна сказати, що опитування є суспільною легітимацією для курсу польської зовнішньої політики, яку проводили з певними відмінностями різні польські уряди після 1989 р., яку називають «доктриною Гєдройця».

– Ще один позитивний момент простежується в дослідженні – те, що абсолютна більшість поляків розуміє суть російської агресії, що це агресія проти України; є однозначно негативне ставлення до Путіна. 

– Так, це правда. І це теж дає надію. Я противник того, щоб Польща збільшувала кількість контактів з урядом Володимира Путіна. Я вважаю, що суть польської політики щодо Росії повинна полягати в підтримці всіх антипутінських сил, які мають повалити імперіалізм у російській зовнішній політиці та стимулювати повернення Росії до країн, які дотримуються цивілізованої поведінки. Наше опитування показало, що відсоток осіб, які підтримують Путіна в Польщі, менший, ніж в Україні, і становить менш як 10 %.

– Чи можна сказати, що позитивним капіталом, який зміцнює польсько-українські взаємини, є приїзд українців до Польщі? Адже дослідження показало, що 71 % поляків має позитивний досвід у плані особистих контактів з українцями, які приїжджають до Польщі на роботу або навчання.

– Можу навести результати двох інших досліджень, які ми провели минулого року. Поляки на запитання, які сусідні народи їм найближчі, відповіли, що вважають такими чехів і словаків, а українці та литовці опинилися на другому місці. На третьому місці, з більшим відривом, – білоруси. Далі німці, а на останньому місці – росіяни. Є зацікавлення Україною, українською культурою. Відповідно до наших досліджень, понад 70 % поляків мають позитивний досвід контактів з українцями.

Згідно з регулярними аналізами Центру досліджень громадської думки, який вивчає ставлення поляків до інших націй, понад 30% поляків позитивно ставляться до українців. Тобто поляки мають набагато краще враження після особистого спілкування з українцями. Я думаю, що соціологи повинні провести додаткові фокусні дослідження, які би показали, з чим пов'язана різниця в оцінці націй у цілому, наприклад українців, зокрема після досвіду спілкування з ними.

Вважаю, що особисті контакти – а їх протягом останніх років було багато – спроможні подолати різні стереотипи. Загалом вони сприяють покращенню міжлюдських відносин між нашими народами.

– Зараз я хотів би торкнутися тривожних і, можливо, критичних моментів, які показує ваше дослідження. 17 % поляків не погоджуються з територіальними втратами, яких Польща зазнала внаслідок Другої світової війни. А 11 % вважають, що пріоритетом зовнішньої політики Польщі щодо України має бути визнання Україною «злочинного характеру» ОУН-УПА і подій на Волині. Які це несе ризики для українсько-польських взаємин?

– Ми маємо тенденцію, коли молодші покоління поляків менш схильні до безкорисливої підтримки сусідів, натомість більше схильні до розвитку відносин за принципом бартеру. Тобто «ви нам щось даєте, то і ми вам щось дамо». Хочу нагадати, що серед наймолодшого покоління поляків кількість тих, хто вважає, що Польща і Росія рівною мірою відповідають за погіршення взаємовідносин, перевищила 70 %. Це означає, що польські політики можуть мати в майбутньому проблеми з переконанням наймолодшого покоління, коли воно більше впливатиме на курс справ у державі, підтримуватиме цей курс Гєдройця в зовнішній політиці. Це найбільш тривожна тенденція.

Дійсно, 17 % поляків на запитання, як вони оцінюють зміни після 1989 р., відповіли, що Польща не повинна висувати територіальних претензій щодо земель, які забрав Радянський Союз, але 17% поляків вказали, що вони негативно сприймають цю ситуацію. В чому причина, чи це бажання повернути території? Я цього виключити не можу, але мені більш ймовірною видається інша інтерпретація, про те, що люди відповідали, опираючись на рефлексії, ностальгію. Частина поляків народжена на землях, які належать Україні, Білорусі чи Литві. Частина має там корені. Можливо, сентиментальний чинник вплинув на такі відповіді.

А те, що 11 % поляків вважають, що пріоритетом польської політики щодо України має бути досягнення змін української історичної політики, для експертів, дипломатів не має бути якоюсь несподіванкою. Ця група завжди була і вона теж впливає на політичні процеси, але це меншість.

Матеріал підготував Назар Олійник

Схожі публікації
Стратегічним партнером найбільшого інвестиційного проєкту Польщі став корейський аеропорт Інчхон.
Польща запропонувала допомогу словакам, хворим на COVID-19. Тамтешня служба охорони здоров’я знаходиться на межі руйнування і майже кожен третій госпіталізований пацієнт помирає.
31 грош місячної пенсії від ФСС отримує жінка в Опольському воєводстві. Найвищу пенсію в цьому регіоні, 14,5 тис. злотих нетто, отримує чоловік із 57-річним робочим стажем. Відомо теж, скільки отримує рекордсмен у масштабах країни. Сума вражає.
Шарль Мішель почав 4-денний візит до Східної Європи, у планах – Молдова, Грузія та Україна.
Польський фонд Dobry Brat допомагає у проходженні медичної реабілітації українським солдатам, які були поранені під час захисту України під час війни на Донбасі.
Чехія веде переговори з Польщею та Німеччиною про надання безоплатної допомоги для своїх пацієнтів із COVID-19. Про такі переговори повідомив чеський міністр охорони здоров’я Ян Блатний.
Рівень безробіття серед молоді в Польщі зростає. Показник працевлаштованості випускників теж далеко не найкращий, бо у 2020 р. він становив 84 %, що розміщує поляків у середині європейських показників.
15 іммігрантів із Сирії затримала у Стобєрній біля Жешува Прикордонна служба. Іноземці їхали, сховавшись у причепі вантажівки, вони хотіли дістатися Німеччини.
У Євросоюзі запевнили в непохитному відстоюванні суверенітету і територіальної цілісності України, віроломно порушених сім років тому Росією.