Польща
У Щецині під замком виявлено середньовічний тунель

Виявилося, що підземний хід з’єднаний з іншим залізобетонним тунелем часів Другої світової війни. Вони мають загальну протяжність 270 м.

Тунелі з середини ХХ ст., розташовані під північним схилом Замкової гори, були виявлені в червні минулого року під час досліджень, проведених перед реконструкцією терас замку Померанських герцогів.

Про це розповіла директорка замкового музею Барбара Ігельська. Тоді було зроблено свердловину глибиною 16 м, якою до тунелю могли потрапити альпіністи, що спеціалізуються на роботах в екстремальних умовах.

«Проведене початкове обстеження виявило, що залізобетонний тунель переходить у цегляний древній тунель. Ми передали зразки цегли та цементу в лабораторію і з’ясувалося, що і цегла, і розчин – середньовічні», – прокоментувала Барбара Ігельська.

Вона додала, що залізобетонний тунель знаходиться в задовільному стані. «Ми більш стурбовані станом середньовічного тунелю. Не відомо, як він буде реагувати на зміни режиму вологості, коли вхід до нього буде відкритим», – заявила вона, додаючи, що зараз готується черговий експертний висновок.

«Початкова археологічна розвідка виявила більш складну систему ходів, ніж ми передбачали», – пояснив керівник відділу інвестицій та реконструкції замку Кароль Кремпа.

Він додав, що підземні ґрунтові води спричиняють негативні ерозійні процеси, тому варто терміново провести консерваційні роботи під північним крилом замку. Кароль Кремпа запевнив, що зараз здійснюється постійний геодезичний моніторинг цієї ділянки.

Він відзначив, що траєкторія тунелів не збігається з архівними кресленнями часів Другої світової війни, а директорка замкового музею додала, що немає жодної інформації про будь-які історичні джерела, які б вказували на існування цього середньовічного тунелю.

Директорка музею наголосила: якщо з’явиться така можливість, вона хотіла б, щоб у майбутньому ці тунелі стали доступними для мешканців міста та туристів.

Замок Померанських герцогів – це ренесансна фортифікаційна пам’ятка, розташована біля річки Одра. Він був історичною резиденцією родини Грифичів – правителів Померанського герцогства. Замок був дуже пошкоджений під час повітряних нальотів союзників у 1944 р. У 1958–1980 рр. пам’ятка була відбудована. Сьогодні тут знаходяться культурний центр, замковий музей, оперний театр, зала реєстрації шлюбів та адміністрація Західнопоморського воєводства.

джерело:
Схожі публікації
18 квітня відзначають Міжнародний день охорони пам’яток, встановлений у 1983 р. Міжнародною радою охорони пам’яток (ICOMOS).
Президент Еммануель Макрон відвідав відбудову храму у другу річницю з дня пожежі собору Паризької Богоматері.
102 архітектурних студії з 20 країн світу хочуть проєктувати Європейський центр кінематографу Camerimage у Торуні. Інвестиція є одним із найбільших будівельних проєктів у галузі культури в Польщі. Організатори конкурсу розраховують, що комплекс стане новою візуальною іконою міста.
Радзивиллівська Олика завдяки польським реставраторам може знову стати духовним центром Волині.
Відбулася презентація нового сайту, присвяченого Шляху дерев’яної архітектури, серед перлин якого є й українські церкви.
Службовці Центрального антикорупційного бюро затримали двох осіб, які брали участь у процесі легалізації праці іноземців взамін за майнову користь.
Обрано перший 230-літній дуб із майже 2000 дерев, які використають для відбудови собору Паризької Богоматері.
Мусульманська релігійна громада в Богониках, що на Підляшші, отримала з Євросоюзу кошти на ремонт пам’ятки. Передбачено провести заміну облицювання дерев’яного фасаду та консервацію ґонтового даху.
У Парижі триває капітальний ремонт Ейфелевої вежі: реставрують металеві частини конструкції. Паризька «залізна леді» також змінить колір і стане жовто-коричневою.