НАТОскоп
Норвезька розвідка має вдосталь роботи. Російська «Булава» підвела

Російський Північний флот винятково активний цього тижня. Численні кораблі вирушили в море на навчання, зокрема з бойової стрільби. Також провели запуск двох балістичних ракет «Булава». Офіційні російські медіа розповідають про «успіх» випробувань, проте військо визнає, що один зі снарядів вибухнув після старту.

За активністю росіян пильно спостерігають розвідувальні кораблі Норвегії. Нова одиниця «Marjata» знаходиться у східній частині Баренцового моря, а більш стара «Eger» баражує у західній, поблизу Норвезького моря. Два кораблі розмістилися з обох сторін головної бази Північного флоту в Мурманську. «Marjata» перебуває відносно близько від полігону на архіпелазі Нова Земля, на якому росіяни часто запускають балістичні ракети.

Глава норвезької розвідки, генерал Мортен Люнде, підтвердив у розмові з газетою «Aftenposten», що підлеглі йому служби знаходяться у стані підвищеної готовності та інтенсивно стежать за діяльністю росіян.


Сфера інтересів Норвегії
Північний флот винятково активізувався ще минулого тижня, коли в море вийшов флагманський корабель російського флоту, крейсер «Петро Великий», у супроводі інших одиниць. Пізніше виявилося, що з бази вийшли принаймні два підводних атомних човни, один типу «Антей» (за класифікацією НАТО – Oscar-II) і один типу «Борей». Як повідомляло російське Міністерство оборони, всього в навчаннях беруть участь 12 кораблів та 10 одиниць підтримки.

Росіяни зробили кілька попереджень літакам і кораблям та закрили для військових навчань кілька зон Баренцевого моря. Це звичайна процедура, яка має забезпечити безпеку для цивільного руху. Попередження – цінне джерело інформації для інших держав, оскільки вони чітко окреслюють район і час випробувань зброї.

Найімовірніше, норвезькі розвідувальні кораблі скерували в околиці закритих зон, щоб ті добре придивитися до російських навчань. Для норвежців це рутинна робота, хоча генерал Люнде визнав, що останнім часом росіяни винятково активні і спостереження за ними вимагає додаткових зусиль.


«Булава» знову підвела
Північний флот не розчарував норвежців і показав їм відповідний спектакль. Спочатку стрільби протикорабельними ракетами дальнього діапазону провів «Петро Великий», а потім підводний човен типу «Антей». Крейсер і винищувач, що супроводжував його, також оборонялися від симульованої повітряної атаки.

Фіналом був запуск з-під води двох балістичних ракет «Булава» підводним човном «Юрій Довгорукий». Такі випробування досить рідкісні. Стандартом вважають запуск однієї ракети. Кожна наступна ракета суттєво збільшує складність навчань, бо значно важчим стає керування підводним човном і його тяжко утримати на заданій глибині. Йдеться також і про кошти – вартість кожної ракети становить декілька мільйонів доларів.

І хоч державна агенція «Супутник» пише про «успіх» запуску ракет із «Юрія Довгорукого», відповідно до доповіді Міністерства оборони, запуск вдався лише частково. Перша «Булава» начебто долетіла до цілі на полігоні Кура на Камчатці, однак друга «самоліквідувалася в першій фазі польоту». Тобто сталася якась поломка, ракета вибухнула або вийшла з-під контролю і її дистанційно підірвали.

Проблеми з «Булавами» не виняткові. Половина їх запусків під час тестових випробувань закінчилася невдачею. Після серйозних змін у програмі будівництва цих ракет вдалося досягнути достатню надійність, щоби взяти їх на озброєння. Однак очевидно, що розв’язали не всі проблеми. У 2015 р. вже була спроба запустити дві «Булави» підряд з одного корабля, але тоді підвели обидві.

Джерело: tvn24.pl

Схожі публікації
Міністр оборони Польщі заявив, що можливі рішення США можуть лише тимчасово затримати розміщення американських військ у Польщі, але не означають скорочення їх кількості.
Міністерство фінансів США ухвалило рішення видати вже третю ліцензію, яка призупиняє санкції на закупівлю російської нафти, завантаженої на танкери.
Польща, ймовірно, найбільш лояльний союзник США в Європі, розраховувала на посилення американської військової присутності, однак сталося протилежне.
На засіданні міністрів спорту в Брюсселі Польща заявила рішучий протест проти повернення спортсменів із Росії та Білорусі до міжнародних змагань під національною символікою.
Владислав Косіняк-Камиш заявив, що до 2030 р. Польща матиме найсильнішу та найбільшу армію в Європі.
Брюссель попередив уряд Джорджі Мелоні, що допущення Росії до участі в цьогорічному фестивалі може становити пряме порушення санкцій ЄС.
Україна представила імена 11 російських спортсменів (і чинних, і колишніх), які допомагають своїй країні у війні.
Європейська комісія заявила про намір призупинити або відкликати грант у 2 млн євро для Венеційської бієнале після рішення дозволити відкриття російського павільйону на цьогорічній виставці.
Працівники туристичної галузі в Норвегії розпочали страйк. До протестів приєдналася відома мережа готелів.