Польща
Поляки хочуть менше працювати

68 % працевлаштованих поляків вважають, що скорочення робочого тижня до чотирьох днів позитивно позначиться на їхньому здоров’ї.

Такі результати опитування, проведеного на замовлення компанії Personnel Service. Іншої думки дотримуються переважно підприємці та особи у віці понад 55 років.

Фахівці Personnel Service зазначили, що революція у вигляді скорочення робочого тижня потребує часу, але досвід, пов’язаний із дистанційною роботою, показує, що поляки можуть швидко та легко адаптуватися до змін на ринку праці.

Після спричиненого пандемією експерименту, який полягав у переході на дистанційний режим роботи, поступове повернення до звичного режиму може стати хорошою відправною точкою для наступних змін, якими може стати запровадження 4-денного робочого тижня. Досвід інших країн, зокрема Ісландії, підтверджує, що такий експеримент позитивно впливає на працездатність і самопочуття працівників. Більшість поляків є прихильниками таких змін.

Рішуче такі зміни підтримують 53 % осіб у віці 25‒34 роки і 45 % осіб у віці 35‒44 років. Кількість прихильників скорочення робочого тижня зростає разом з рівнем їхньої освіти: лише 30 % працівників з початковою освітою виступають за скорочення робочого часу, а серед осіб з вищою та середньою освітою таке рішення підтримують 43 % працевлаштованих. Дослідження показало, що найбільше прихильників скорочення робочого тижня можна знайти серед працівників найбільших компаній, де майже кожен другий вважає, що таке рішення позитивно позначиться на їхньому здоров’ї. Для порівняння: у найменших фірмах, де працює до дев'яти осіб, лише 31 % хотіли б мати 4-денний робочий тиждень.

«Не дивно, що ідею коротшого робочого тижня підтримує молодь і особи з вищою освітою. Саме їм притаманний найгнучкіший підхід і готовність до змін. Але у випадку будівельної галузі, скорочення робочого тижня на один день може спричинити відставання від графіка робіт, а швидший темп – призвести до інженерних помилок», – пояснює експерт компанії Кшиштоф Інгльот.

Також повідомляється, що поляки є однією з найбільш завантажених роботою націй. У 2020 р. польський працівник відпрацював у середньому 1766 годин, що забезпечує йому четверте місце в такому рейтингу після США (1767 годин), Хорватії (1834 години) та Росії (1874 години). Наприкінці цього рейтингу перебувають німці, які працювали торік найменше – лише 1332 години, а також данці, які в середньому провели на роботі 1346 години.

джерело:
Схожі публікації
Великдень не за горами – це гарна новина. Однак разом зі святковою атмосферою приходить і святкова бухгалтерія – це вже трохи гірша новина. Які витрати поляки планують цього року і де на все це вони візьмуть гроші?
Про це свідчать результати останнього опитування, проведеного на замовлення RMF FM та Dziennik Gazeta Prawna.
У статті тижневика для українців, що видається в Польщі, йдеться про позитивні наслідки присутності в країні українських біженців.
Згідно з результатами опитування, проведеного компанією IMAS, 56 % молдован проголосували би за вступ до ЄС, якби відповідний референдум відбувся в найближчу неділю.
Залишитися в Польщі планує вдвічі менше українців, ніж рік тому. Про це свідчать дані опитування, проведеного серед громадян України, які перебувають у Польщі.
37 % поляків оцінюють свій рівень фінансових знань як низький або дуже низький, тоді як ще 34 % заявляють про свої середні знання.
Експерти не сумніваються: найбільше в Польщі не вистачає електриків. За підрахунками, сьогодні в Польщі можуть знайти роботу понад 50 тис. таких фахівців, а попит на них постійно зростає.
Цього року на Великдень поляки планують витратити в середньому 568,8 злотого. Це на 30 злотих менше, ніж торік.
Майже половина опитаних поляків негативно поставилися до слів Франциска про «білий прапор» для України і мирні переговори з Росією. Натомість позитивно ці слова оцінили майже 18 % респондентів.