Польща та Україна
За кібератакою на урядові сайти України стоїть Росія

Як повідомило Міністерство цифрової трансформації України, на це вказують усі зібрані докази.

Усі зібрані докази свідчать про те, що за кібератакою на уряд України, яка сталася в ніч із 13 на 14 січня, стоїть Росія. Про це в неділю, 16 січня, повідомило Міністерство цифрової трансформації України. У пресрелізі міністерства йдеться про те, що Москва нарощує сили в інформаційному та кіберпросторі.

«Кібервійська Росії найчастіше діють проти США та України, намагаючись за допомогою технологій розхитати політичну ситуацію», – написано в повідомленні. Як відзначено, п’ятнична атака – це «один із проявів гібридної війни Росії проти України, яка триває з 2014 р.», а її метою було залякати суспільство та дестабілізувати ситуацію в країні за допомогою припинення роботи державного сектору та підриву довіри українців до влади. У повідомленні зазначено, що цього можна досягти, «закидаючи в інформаційний простір фейкові повідомлення про слабкість критично важливої ​​інформаційної інфраструктури та витік персональних даних українців».

Міністерство закликало жителів України не піддаватися паніці та запевнило, що всі їхні дані зберігаються безпечно в державних реєстрах. Також наголошено, що «битва за безпеку та існування держави відбувається на кількох рівнях: військовому, дипломатичному, історичному, а тепер ще й цифровому».

У суботу заступник секретаря РНБО Сергій Демедюк заявив Reuters, що українська влада підозрює, що за хакерською атакою на урядові портали стоїть група, пов’язана з білоруською розвідкою.

Унаслідок хакерської атаки постраждали близько 70 веб-сторінок різних національних і регіональних структур. Українська влада стверджує, що це була найбільша атака такого типу за останні чотири роки. 

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.