Світ
Дедалі більше японських компаній покидають Росію

Після початку російського вторгнення в Україну понад 20 % японських компаній, присутніх у Росії, покинули країну або призупинили там свою діяльність.

Такі результати опитування, оприлюднені 11 вересня японською телерадіокомпанією NHK.

Опитування було проведено наприкінці серпня японською організацією зовнішньої торгівлі JETRO, яка поставила питання 202 компаніям, із яких 107 дали відповіді. 4,7 % відповіли, що вже покинули Росію або планують це зробити, а 17,8 % визнали, що повністю призупинили свою діяльність у РФ.

Загалом, це набагато більше порівняно з аналогічним опитуванням, проведеним наприкінці березня, коли лише 6,2 % японських компаній заявили про вихід із Росії або призупинення там своєї діяльності. Серед основних причин виходу з російського ринку японці називали логістичні перебої та репутаційні ризики.

«Проте 31,8 % опитаних компаній визнали, що вони призупинили свою діяльність у Росії лише частково, а 45,8 % повідомили, що продовжують працювали в РФ без змін», ‒ підкреслює NHK. За даними цієї телерадіокомпанії, багатьом фірмам, очевидно, важко покинути Росію, враховуючи вкладені туди інвестиції.

За даними JETRO, рішення про вихід із Росії, ймовірно, прийматимуть наступні японські компанії, «оскільки війна в Україні затягується і бізнесу стає все важче сидіти склавши руки і спостерігати за розвитком ситуації».

Японська влада рішуче засудила агресію Росії проти України та приєдналася до багатьох західних санкцій, запроваджених проти Москви, включаючи заморожування активів великих російських банків, президента Путіна та його оточення. Японія також наклала заборону на експорт до Росії передових технологій.

джерело:
Схожі публікації
Ще у 2021 р. понад 40 % опитаних поляків заявляли, що в магазинах вони керуються так званим споживчим патріотизмом, обираючи вітчизняні товари. Сьогодні цей відсоток значно знизився.
Глава МЗС Польщі під час зустрічі у Варшаві з міністром закордонних справ Греції запевнив, що обидві країни й надалі всебічно допомагатимуть Україні, зокрема під час повоєнної відбудови держави.
Поляки дедалі більше відчувають на собі дорожнечу. Опитування, проведене на замовлення порталу Wirtualna Polska, показує, що 71 % респондентів протягом останніх місяців обмежили свої витрати.
Президент США вчора, 4 жовтня, оголосив про прийняття ще одного пакету військової допомоги Україні на 625 мільйонів доларів. Новий транш включатиме, зокрема, ще чотири пускові установки HIMARS.
Кількість проданих авіаквитків з Росії в один бік зросла на 27 %, відколи Путін оголосив у країні першу після Другої світової війни мобілізацію.
Вчора влада Литви визнала персоною нон грата Сергія Рябоконя, главу російського посольства у Вільнюсі. Таке рішення було прийнято у зв'язку з його заявами щодо трагічних подій перед телевежею у 1991 р.
Більшість поляків хотіли би, щоб влада країни не повертала військовий призов. Дослідження на цю тему провів Інститут ринкових і соціальних досліджень IBRiS на замовлення Rzeczpospolita.
Нідерландське видання NRC повідомило, що від початку відкритої війни Європейський Союз заморозив активи російських олігархів (яхти, вілли, автомобілі, а також банківські рахунки) на 13,8 млрд євро. В США вартість заморожених активів наближається до 30 млрд доларів, а у Великобританії сума сягнула вже 150 млрд фунтів.
Майже 60 % поляків не хочуть зменшення або скасування накладених на росію санкцій взамін за низькі ціни на енергоносії, говорять результати опитування SW Research для rp.pl. Протилежної думки дотримуються майже 16 % респондентів.