Польща
Дистанційну роботу закріпили в польському трудовому законодавстві

Сьогодні, 7 квітня, набули чинності зміни до Трудового кодексу, які регулюють виконання дистанційної роботи.

«Це важливий день для польського ринку праці. Це відповідь на мінливі тенденції та побажання працівників і роботодавців», ‒ заявила міністерка сім'ї та соціальної політики РП Марлена Мальонг.

Поправки до Трудового кодексу, які набули чинності 7 квітня, скасовують попередні правові норми про дистанційну роботу. Тепер вони передбачають, що дистанційна робота може виконуватися повністю або частково в місці, яке обирається працівником і узгоджується з роботодавцем.

«Це важливий день для польського ринку праці. У п’ятницю набувають чинності нові правові положення про дистанційну роботу. Це відповідь на мінливі тенденції та побажання працівників і роботодавців, які використовували або використовують цю форму роботи, що поширилася під час пандемії», ‒ наголосила міністерка.

«Закон повністю врегульовує питання, пов’язані з дистанційною роботою, які раніше були визначені в так званому спецзаконі про боротьбу з коронавірусом, а також ті положення, які були в ньому відсутні. Це стосується, наприклад, відшкодування витрат на електроенергію», ‒ додала очільниця міністерства.

Вона зазначила, що набуття чинності правових норм про дистанційну роботу є суттєвим вирішенням проблем, пов'язаних із поєднанням сімейних і професійних обов’язків. Це також величезна зміна. Дистанційна робота також стане шансом для мешканців невеликих міст, які мають погане транспортне сполучення.

Відповідно до офіційного визначення, дистанційна робота – це виконання роботи повністю або частково в місці, яке обирає працівник і узгоджує його з роботодавцем. Тому така робота може виконуватися за місцем проживання працівника.

Положення розрізняють повну та гібридну віддалену роботу – пристосовану до потреб конкретного працівника та роботодавця, а також дистанційне виконання роботи в особливих випадках. Це стосується, наприклад, роботи в умовах надзвичайного стану, епідемічного стану, пожежі, стихійного лиха тощо.

Дистанційна робота може виконуватися також епізодично за заявою працівника, поданою в паперовій або електронній формі, тривалістю не більше ніж 24 дні в календарному році. Дистанційна робота в цій формі застосовується в надзвичайних випадках, обґрунтованих потребами працівника. Прикладом може бути необхідність догляду за членом сім’ї, який потребує екстреної допомоги.

Згідно з новими положеннями, роботодавець, як правило, не зможе відмовити у віддаленій роботі батькам, які виховують дитину до чотирьох років, батькам та опікунам, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю, та вагітним жінкам. Таке положення не стосуватиметься випадків, коли це неможливо зробити через особливість організації робочого процесу або характер роботи працівника.

Цією ж поправкою у трудовому законодавстві закріплена можливість перевірки роботодавцями стану тверезості працівників, коли це необхідно для захисту життя та здоров’я інших працівників, інших осіб або майна. Такі положення набули чинність 21 лютого.  

джерело:
Схожі публікації
Щоб боротися з патологіями, польський уряд радикально змінює правила, що стосуються біженців з України. Про це пише Rzeczpospolita, повідомляючи про проєкт змін до спеціального закону, який набув чинності після початку відкритої війни.
У статті тижневика для українців, що видається в Польщі, йдеться про позитивні наслідки присутності в країні українських біженців.
Міністерка охорони здоров’я РП Ізабела Лещина заявила вчора, 21 березня, на пресконференції, що її міністерство працює над законом про заборону одноразових електронних сигарет. Вона уточнила, що реальний термін завершення цих робіт – квітень.
Заступниця міністра юстиції РП Марія Ейхарт заявила про скорочення кількості ув’язнених на 20 тис. людей. Ідея дострокового звільнення викликала в країні багато суперечок.
Експерти не сумніваються: найбільше в Польщі не вистачає електриків. За підрахунками, сьогодні в Польщі можуть знайти роботу понад 50 тис. таких фахівців, а попит на них постійно зростає.
У 2023 р. було видано 27 млн листків про тимчасову непрацездатність. Найпоширенішою причиною звільнень були захворювання опорно-рухового апарату та органів дихання.
Профспілки вимагають, щоб Страсна п’ятниця та Святвечір стали вихідними днями. Деякі компанії вже й так у ці дні надають своїм працівникам вихідні або скорочують їхній робочий день.
Згідно з результатами останнього опитування CBOS, у лютому поляки почали дещо гірше оцінювати ситуацію на своєму робочому місці. 12 % респондентів оцінюють її негативно, а це на 2 % більше, ніж у січні.
Rzeczpospolita повідомляє, що неурядові організації закликали міністерства запровадити заборону на використання у школах мобільних телефонів та інших електронних пристроїв.