Банк національного господарства BGK оприлюднив звіт, присвячений стійкості польських органів місцевого самоврядування до різноманітних криз, зокрема збройних конфліктів.

Аналіз показує, що рівень безпеки визначається не лише географічним розташуванням, але й розвитком інфраструктури, якістю державних послуг та економічним потенціалом окремих міст і регіонів.

Нове дослідження банку зосередилося на здатності міст і громад готуватися до кризових ситуацій, ефективно реагувати під час їх перебігу та відновлюватися після завершення. Автори звіту наголошують, що стійкість охоплює і організаційні питання, і доступність інфраструктури, і ефективність роботи державних інституцій.

Аналіз враховує чотири основні групи загроз. Це природні катастрофи, як-от повені, посухи та хвилі спеки, епідемії та інші кризи у сфері охорони здоров’я, гуманітарні кризи, пов’язані, зокрема, з раптовим напливом біженців, воєнні загрози, що включають гібридні дії, кібератаки та інформаційні війни.

Експерти звертають увагу, що на рівень ризику впливають також чинники, незалежні від органів місцевого самоврядування, зокрема географічне розташування, рельєф місцевості чи демографічна структура.

Згідно зі звітом BGK, найвищий рівень стійкості до кризових ситуацій мають Краків, Познань, Вроцлав, Катовіце та Ряшів. На думку BGK, ці міста мають розвинену кризову інфраструктуру, ефективні державні послуги та підтримку на регіональному й загальнодержавному рівнях.

To najbardziej odporne miasta w Polsce w razie wojny. Podali listęhttps://t.co/cz1815ka7A

— Forsal.pl (@forsalpl) July 19, 2026

Важливе значення ще мають доступ до лікарень, укриттів, сучасних енергетичних систем і розвиненої транспортної інфраструктури. Саме ці елементи підвищують здатність обмежувати наслідки потенційних збройних конфліктів, природних катастроф чи гуманітарних криз.

У звіті Банку національного господарства зазначено, що найбільший воєнний ризик стосується насамперед територій, розташованих поблизу східного кордону Польщі, а також найбільших економічних центрів. Серед міст, які вважаються особливо вразливими, назвали Варшаву, Гданськ, Краків, Вроцлав, Кросно та Остроленку.

Звіт показує, які міста найкраще справляються із природними загрозами та кризами у сфері охорони здоров’я. У цій категорії найвищі оцінки отримали Сопот, Катовіце, Познань, Ряшів, Варшава, Краків, Вроцлав і Гданськ. Згідно зі звітом BGK, їхню перевагу забезпечують розвинена кризова інфраструктура, розгалужена мережа закладів охорони здоров’я та системи, що дають змогу ефективно реагувати на повені, посухи, хвилі спеки й інші кризові ситуації.

Аналіз свідчить, що найбільші міста особливо вразливі до гуманітарних викликів, пов’язаних із концентрацією населення, інфраструктури та економічної діяльності. До цієї групи віднесли Варшаву, Вроцлав, Краків, Гданськ і Познань. Водночас у звіті наголошують, що ці міста мають високий рівень готовності до реагування на подібні ситуації.