46 % поляків не знають, що таке фішинг, але ще гірше, що 17% не усвідомлюють, що вони стали жертвами онлайн-шахраїв. Такі результати опитування «Цифрова безпека поляків 2024».
Результати нещодавнього опитування, присвяченого цифровій безпеці, показують, що 46 % поляків не знають, що таке фішинг. Автори опитування нагадали, що у 2022 р. фахівці групи CERT Polska, які реагують на порушення безпеки інтернету, зафіксували понад 25 тис. інцидентів, які були класифіковані як фішинг. Як відомо, це вид шахрайства, під час якого зловмисники видають себе за відомі й надійні установи чи компанії з метою отримання даних чи поширення спаму.
Як зазначає експерт компанії WithSecure Лєшек Тасємський, майже кожен п’ятий респондент не впевнений, чи ставав він жертвою онлайн-шахраїв. «Це свідчить про низьку поінформованість суспільства в цій сфері та необхідність поширення таких знань. Правда, варто визнати, що іноді дійсно складно визначити, чи стали ми жертвою. Якщо наші дані викрали, то буває так, що виявити це майже неможливо. Звісно, ми про це можемо не здогадуватися лише до тих пір, поки ця інформація не буде використана, наприклад, для здійснення грошового переказу або заволодіння рахунком», – наголосив експерт.
Більшість поляків використовує базові заходи безпеки, як-от безпечні паролі (83 %) або двоетапну авторизацію (74 %). Автори опитування підкреслюють, що відправника повідомлення або співрозмовника перевіряють 59,5 % респондентів, а достовірність сайтів – 41 %.
За результатами опитування, удосконалення методів зловмисників є ефективними, оскільки 16 % користувачів переходять за невідомим посиланням у SMS або повідомленні електронної пошти, якщо воно стосується важливих справ (наприклад, банківських рахунків), а ще 11 % опитаних – коли їх цікавить зміст повідомлення.
Автори опитування наголошують, що для здійснення фішингових атак кіберзлочинці найчастіше використовують електронну пошту та SMS-повідомлення. Проте вже помічено, що дедалі популярнішими стають месенджери (про це заявили 13 % інтернет-користувачів), які виявилися навіть поширенішим видом шахрайства, ніж фішингові телефонні дзвінки (9 %). Фахівці пояснюють, що схеми шахраїв, незалежно від засобу зв’язку, залишаються незмінними. Вони використовують різні форми маніпуляцій, щоб посилити тиск на жертву і змусити її швидко вчиняти необдумані дії, перш ніж вона встигне зорієнтуватися і з’ясувати відправника чи співрозмовника.
Як підкреслив Лєшек Тасємський, фахівці дедалі частіше фіксують використання альтернативних каналів зв’язку для фішингу, які значно ускладнюють виявлення та блокування атаки, наприклад, за допомогою WhatsApp. Перевага цього месенджера для зловмисників полягає в тому, що повідомлення шифруються таким чином, що це не дозволяє оператору контролювати інформацію, що надсилається.
Виявилося, що найбільш уразливими до кібератак є респонденти у віці понад 55 років (54 %). Ця вікова група стає дедалі активнішою в інтернеті, але може мати низьку обізнаність про різноманітні цифрові загрози. Згідно з даними Головного статистичного управління РП, у 2023 р. лише 8 % людей у віці понад 55 років перевіряли, чи безпечний сайт, на якому вони розміщають свої дані. Проте і в молодших вікових групах (16‒24 роки) і (25‒54 роки) цей відсоток був низьким і становив трохи більш як 20 %.
Опитування було проведено серед 1 тис. повнолітніх користувачів інтернету.
