НАТОскоп
Президенти Польщі та Литви хочуть збільшити витрати на оборону щонайменше до 3 % ВВП

Президенти обох країн повторюють свій заклик до збільшення витрат на оборону в країнах НАТО щонайменше до 3 % ВВП.

Анджей Дуда та Гітанас Науседа зустрілися в польському місті Ожиш. Вони спостерігали за міжнародними військовими навчаннями DZIELNY DZIK-25 за участю військ із Польщі, Литви, США, Чехії, Румунії та Швеції.

Анджей Дуда повідомив, що подав офіційну пропозицію Генсеку НАТО про підвищення витрат на оборону.

«Наші країни – Польща та Литва – з цього погляду в авангарді. Польща сьогодні виділяє майже 5 % свого ВВП на оборону, але я подав Генеральному секретарю НАТО кілька місяців тому офіційну пропозицію на саміті НАТО прийняти рішення про підвищення витрат на оборону в усьому Північноатлантичному альянсі щонайменше до 3 % національного ВВП. Генеральний секретар НАТО попередньо зазначив, що це можливо. Мова може йти навіть про 3,5 %», ‒ сказав Анджей Дуда.

Гітанас Науседа додав, що розраховує на швидкі рішення: «3,5 % на оборону – це абсолютний мінімум, який ми не можемо зменшувати. Так само, як ми не можемо затягувати цей процес у часі, бо наші вороги намагаються використати кожну можливість, щоб нагадати нам про це».

Як додав президент Гітанас Науседа, Литва інвестує 5 % на оборону, але в наступні роки хоче збільшити витрати до 6‒7 % ВВП.

Під час зустрічі в Ожиші президенти Польщі та Литви обговорили питання закупівлі озброєння. Гітанас Науседа оцінює польську військову техніку як якісну, а країну ‒ як надійного постачальника. Анджей Дуда висловив сподівання, що його наступник на посаді президента продовжить плідну співпрацю з Литвою.

Схожі публікації
Перші F-35 прибудуть до Польщі наприкінці травня, паралельно триває формування 11-ї авіаційної ескадрильї – першого підрозділу, що працюватиме з цими літаками.
Вето президента Польщі Кароля Навроцького щодо програми ЄС SAFE спричинило політичну бурю, а на тлі з’явилися припущення про можливий тиск з-за кордону.
Перед Президентським палацом у Варшаві відбувся протест проти рішення Кароля Навроцького, який наклав вето на закон щодо європейської програми SAFE.
Польща як єдина країна Європейського Союзу зробила з програми позик на оборону SAFE тему гострої політичної суперечки.
Президент Кароль Навроцький відмовився підписувати закон про використання європейських пільгових кредитів на оборону, наголосивши на загрозі для суверенітету та безпеки країни.
Закриті об’єкти сьогодні обстежують, і деякі рішення про закриття стрільбищ оскаржуватимуть.
Із 20 лютого Польща офіційно зможе відновити виробництво протипіхотних мін. Мінні поля з’являться на східному та північному кордоні і стануть частиною оборонної ініціативи «Східний щит», що створюється.
Це найвищий показник за останні три роки. За даними Головного статистичного управління, польська економіка сьогодні зростає найшвидше в Євросоюзі.
Польща може отримати не лише раніше анонсовану технологію безпілотників, але й самі безпілотники.