НАТОскоп
Марк Рютте: «Росія не може приймати рішення щодо миротворчих сил в Україні»

Генсек НАТО заявив у Празі про необхідність збільшення оборонних видатків Альянсу та прискорення виробництва озброєння, включно з системами ППО, танками, артилерією, дронами та кіберможливостями.

«Росія не може приймати рішення про присутність миротворчих сил в Україні, це виключно компетенція Києва», – заявив у Празі Генеральний секретар НАТО. Марк Рютте виступив на конференції, організованій у чеській столиці Міжнародним інститутом стратегічних досліджень.

Марк Рютте підкреслив, що Росія є і в найближчому майбутньому залишиться головною силою дестабілізації у світі. Він звернув увагу, що Москва виділяє 40 % свого бюджету на воєнну економіку.

«Росіяни використовують вироблене обладнання проти України, а ми працюємо над якнайшвидшим припиненням цієї агресії та забезпеченням справедливого і тривалого миру. Однак не будьмо наївними: ця тенденція швидко не зміниться», – заявив Марк Рютте.

Генеральний секретар НАТО додав, що пріоритетом Альянсу є збільшення видатків на оборону та прискорення виробництва озброєння.

«Ми маємо чіткий амбітний перелік цілей. Деталі не розголошуються, але щоб дати певне уявлення, ми маємо в п’ять разів збільшити кількість систем протиповітряної оборони, нам потрібні тисячі бойових машин і танків, мільйони артилерійських снарядів, дрони, а також можливості в кіберпросторі та космосі», – додав генсек НАТО.

Під час візиту до Праги він зв’язався з учасниками вчорашнього саміту «Коаліції рішучих» у Парижі. Представники країн, що підтримують Україну, обговорювали у французькій столиці гарантії безпеки для України.

Схожі публікації
Росія всього за шість тижнів побудувала велику базу, призначену для запуску реактивних безпілотників. Об’єкт з’явився поблизу військової авіабази «Міллерово» неподалік кордону з Україною.
Під час навчань для операторів дронів «Blue Eye 2026», яке відбулося в середу в Новому Гліннику, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про створення «Дрон-легіону», який буде сформований із цивільних й у випадку конфлікту слугуватиме допоміжним резервом для армії.
Українська пошукова експедиція виявила близько 30 людських останків на православному кладовищі в селі Ласків у Польщі. За даними істориків, під час масового вбивства українців у березні 1944 р. там загинули понад 300 людей.
Україна готова припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі за умови взаємності, однак Москва не демонструє готовності до такого кроку. Про це заявила голова Варшавського безпекового форуму.
Усі країни-члени ЄС погодили відкриття переговорів з Україною щодо внутрішнього ринку та конкурентоспроможності. Рішення стало можливим після узгодження змін до українського закону про освіту, на яких наполягала Угорщина. Це також розблоковує переговори про вступ Молдови.
Прем’єр-міністр Польщі після розмови з Президентом України заявив, що нікому не вдасться зламати Україну в боротьбі проти російської агресії.
Виступ Президента України, участь міністра закордонних справ України та представницької делегації членів уряду й парламенту, представників Міжнародного центру української перемоги передбачені в програмі Варшавського форуму безпеки.
Після атак безпілотників на два судна в Чорному морі Болгарія закликала Румунію та Туреччину до спільних дій для захисту судноплавства.
Люблінщина отримає додатковий захист із повітря та нові військові підрозділи. Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив про рішення розмістити в районі Любліна одну з польських батарей системи Patriot.