Польща та Україна
У Любліні вірші відомих українських авторів сплелися в один повноцінний твір про війну

У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.

Ідеєю ініціативи було об’єднання голосів сучасних українських авторів у спільне емоційне висловлювання про досвід війни, втрати, любові та стійкості. Як зазначають організатори, поєднання текстів в один цілісний твір ‒ це символ єдності. Такий формат підкреслює, що сьогодні українська культура ‒ це не окремі постаті, а мистецтво, яке говорить про спільний біль і спільну надію.

«Насамперед це велика відповідальність, адже потрібно відчути всі меседжі, які хотіли донести автори, проаналізувати, десь співпережити й водночас внести щось своє. Працювати через таку призму непросто, але в цьому і є особливість», ‒ розповіла заслужена артистка України Тетяна Гірник.

«Коли я взяла до рук увесь матеріал, трохи не розуміла, в якому напрямку рухатися, адже кожен автор має зовсім інший характер. Водночас я відчувала, що це можна об’єднати в один організм. Я на певний час відклала всі книги, а потім знову відчула творчий імпульс і повернулася до них. Ніби художник, який починає малювати. І в якийсь момент усе поєдналося, настільки все звучало в унісон, ніби одне серце почало битися», ‒ наголосила акторка.

«За час повномасштабного вторгнення, за ці чотири роки, мені здається, що поезія в Україні дуже розвинулася, ‒ зізналася Оксана Басараба з Фонду духової культури прикордоння. ‒ З’явилося багато нових авторів, а ті, хто пробував себе раніше, сьогодні зазвучали по-новому. Їхня творчість стала особливо актуальною».

«Ми всі в певний спосіб через поезію вчимося називати те, що переживаємо й відчуваємо, осмислювати досвід, який носимо в собі. Поезія стала універсальним засобом, завдяки якому можемо окреслити власні емоції, побачити їх чіткіше. Вона дає відчуття солідарності, адже ми разом проживаємо подібний досвід і через слово впізнаємо себе одне в одному», ‒ підкреслила Оксана Басараба.

«Ми теж хотіли показати, що українські тексти є в польському перекладі, до того ж вони в прекрасному польському перекладі, ‒ продовжила Оксана Басараба. ‒ Я вважаю, що ми повинні бути доступні і відкриті, щоб нас розуміли поляки, тому цих кілька рядків прозвучали власне польською мовою. І я вважаю, що це добрий підхід, це потрібно продовжувати. Ми мусимо робити так, щоб нас почули, нас розуміли, говорити інколи мовою тих людей, які нас будуть слухати і будуть намагатися нас зрозуміти й почути».

«На фоні війни насправді культура піднялася. Навіть кілька років тому я з однією своєю колегою робила проєкт про Різдво і знайшла власне інтерв’ю, в якому розповідаю, що діти позабували колядки, не знають традицій. Зараз усе змінилося: діти знають колядки, зараз це стало модним, зараз це стало сучасним. Українська культура, традиції нарешті відроджуються», ‒ розповіла Тетяна Гірник.

Як зазначають організатори, ідеєю ініціативи було вшанування українських митців, які загинули під час повномасштабного вторгнення. За даними Міністерства культури України, від початку вторгнення Росії в Україну в 2022 р. війна забрала життя 342 митців, 132 українських й іноземних медійників.

Схожі публікації
Документ передбачає спільні дії у протидії злочинам, пошуку підозрюваних та обмін інформацією між правоохоронними органами двох країн.
Будівництво автостради М10, протяжністю близько 80 км, хоче профінансувати польський уряд.
Письменник та колишній президент Українського ПЕН Андрій Курков став лауреатом польсько-литовської літературної премії.
29 квітня в Польщі та всьому світі відзначають Міжнародний день танцю – свято, покликане популяризувати танець як важливу частину культури та суспільного життя.
Україна має великий досвід у виробництві безпілотників, що викликає захоплення серед польських військових.
Польський план щодо створення армії безпілотників підтримуватиметься українським досвідом і технічними ноу-хау.
Європейська комісія заявила про намір призупинити або відкликати грант у 2 млн євро для Венеційської бієнале після рішення дозволити відкриття російського павільйону на цьогорічній виставці.
Українські фахівці діляться зі своїми польськими колегами досвідом фронтової медицини, а польські медики готуються до спільних місій в Україні.
Серед найцікавіших експонатів музею – перший комп’ютер Apple, який спочатку продавали як голу материнську плату. Сьогодні це рідкісний колекційний раритет вартістю понад 1 млн доларів.