Журналісти газети Rzeczpospolita вивчили раніше закриті архіви Краківської курії та з’ясували, що кардинал Кароль Войтила не приховував випадків педофілії серед священників.
Як стало відомо, навпаки він швидко реагував на порушення, ухвалюючи рішення, які для того часу вважалися нестандартними.
Наприклад, у 1969 р. священника, якого підозрювали в знущанні з дітей, відправили на психіатричне обстеження, а винних священників відсторонювали, усували з парафій і направляли до монастирів без права служити месу після відбуття покарання. У випадку з о. Болеславом Садусем не було знайдено доказів, що кардинал Кароль Войтила знав про його злочини.
Архіви містять документи щодо священників Євгеніуша Сургента, Юзефа Лоранца та Болеслава Садуса, засуджених у 1970-х рр. за сексуальне насильство над дітьми. Їхні справи контролювали і Церква, і правоохоронні органи, а дії Кароля Войтили часто випереджали розслідування міліції.
Сьогодні вже створена комісія незалежних експертів, яка має аналізувати випадки сексуального насильства, вчиненого священниками над неповнолітніми, зокрема ті, про які знав кардинал Кароль Войтила.
Публікація Rzeczpospolita стверджує, що в задокументованих випадках зловживань кардинал Войтила не лише діяв відповідно до норм церковного права, але й часто приймав рішення, що виходили за межі стандартів того часу, змінюючи попереднє уявлення про його дії у справах педофілії в Церкві.
