Польща
Польща готує медицину до кризового сценарію

Війна триває за кількасот кілометрів від польського кордону, але менш ніж 10 % лікарень повністю готові працювати в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної загрози.

Війна триває за кількасот кілометрів від польського кордону, але її наслідки дедалі відчутніші й для самої Польщі. За оцінками експертів, менш ніж 10 % лікарень повністю готові працювати в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної загрози. Система охорони здоров’я лише починає адаптуватися до нової реальності. Питання тільки в тому, чи достатньо швидко відбуваються ці зміни.

Ще кілька років тому тактична медицина сприймалася як вузькоспеціалізована галузь і була темою для військових або окремих фахівців. Сьогодні ж вона поступово стає частиною широкої системи безпеки, що охоплює не лише медиків, але й цивільне населення.

«Я гадаю, що насправді до моменту початку війни – тієї повномасштабної, яка триває в Україні, ніхто особливо не очікував, що в цій частині світу нам доведеться замислюватися над подібною загрозою. На жаль, історія показує, що, маючи такого сусіда на сході, як РФ, ми ніколи не можемо бути повністю впевненими у власній безпеці», ‒ зазначив в ефірі Польського радіо 24 доктор медичних наук Войцех Гап.

«Існує кілька елементів, які разом формують організацію медицини поля бою. Уся система починає працювати безпосередньо під час бойових дій, на самому полі бою. І перші дії зазвичай виконують рятувальники та військові. На місці події пацієнта потрібно правильно транспортувати. Тут вирішальне значення мають якість і чітка організація. У таких масштабних ситуаціях допомога має надходити не лише від військових, але й від цивільних служб. Найважливіше – це навчання парамедиків, які працюють у державній системі екстреної медичної допомоги», ‒ наголосив Войцех Гап.

Він додав, що сьогодні лікарні поступово модернізуються і мають бути готові приймати пацієнтів. У екстремальних умовах вирішальним стає час, бо головне – якнайшвидше доставити пораненого до медичного закладу. Але сучасна війна змінює й саме сприйняття лікарні як безпечного місця. Як показує український досвід, медичні заклади дедалі частіше стають цілями атак ворога. У таких умовах питання розміщення лікарень і їх захисту виходить на перший план.

За словами Войцеха Гапа, варто пам’ятати, що в разі війни насамперед перестане повноцінно працювати логістика постачання, що безпосередньо вплине на доступ до ліків. Саме тому людям, які мають хронічні захворювання або регулярно приймають медикаменти, варто заздалегідь подбати про мінімальний запас життєво необхідних препаратів. Особливу увагу він звертає на пацієнтів із діабетом, для яких наявність інсуліну є питанням життя і смерті. Він наголошує, що базову аптечку повинен мати кожен громадянин.

Схожі публікації
Дефіцит персоналу в системі військової охорони здоров’я сягає до 60 %, залежно від спеціалізації.
За даними Центру дослідження громадської думки CBOS, 74 % дорослих поляків підтвердили отримання «Посібника з безпеки», водночас 22 % стверджують, що не отримали його, а решта не пам’ятає або не знає про це.
Вони втікали з України від війни і так потрапили до Польщі. Найчастіше завдяки допомозі інших, бо самі не здатні подбати про себе.
Парафії можуть стати пунктами допомоги і навіть тимчасового прихистку? Такий напрям з’явився в розмовах уряду з Церквою. Йдеться про використання наявної інфраструктури у кризових ситуаціях.
Органи місцевого самоврядування в Польщі постануть перед новими обов’язками у сфері безпеки мешканців.
Йдеться про респіраторно-синцитіальний вірус, який лікується симптоматично й має сезонний характер, так званий РСВ.
Виявилося, що розташування лікарського кабінету має вирішальне значення для бюджету пацієнта.
Поляки не переймаються планами комплектувати так звану тривожну валізу, хоч до цього закликають деякі експерти, а також керівники міністерств внутрішніх справ і національної оборони.
За даними Центру електронного здоров’я, пік захворюваності на грип на ГРВІ очікується наприкінці січня – на початку лютого.