Світ
Понад половина українців за кордоном планують повернутися за умов припинення вогню

Українці за кордоном дедалі більше вкорінюються в новому середовищі, але це не означає відмову від бажання повернутися додому.

Дослідження Think Ukraine показує: 56 % респондентів планують повернутися в Україну, ще частина розглядає таку можливість. На рішення впливають не лише безпекові фактори, а й робота, освіта дітей і рівень життя.

Понад 50 % українців, які перебувають за кордоном, планують повернутися до України. Про це свідчать результати дослідження аналітичного центру Think Ukraine. Головною умовою для цього вони називають припинення обстрілів.

Дослідження проводили у квітні 2026 р. серед повнолітніх українців, які вимушено перебувають за кордоном. Опитали понад 400 респондентів у 29 країнах світу.

Методолог і експерт Володимир Застава пояснив, що дослідники хотіли зрозуміти, наскільки глибоко українці, які виїхали через війну, вкорінилися в новому середовищі, і чи дозволить це вкорінення повернутися після припинення вогню.

Результати показали, що 56 % українців планують повернутися до України. Ще 27,2 % розглядають це як можливість, але без чітких планів. Цей фактор назвали визначальним 53 % опитаних. На другому місці – підписання мирної угоди (42 %), на третьому – наявність роботи.

За словами експерта, для українців за кордоном економічні чинники важливіші, ніж для тих, хто залишився в Україні. Якщо всередині країни на перший план виходять питання війни, миру та перемоги, то серед переселенців ключовими є відновлення, зайнятість і рівень життя.

Дослідження показало, наскільки українці адаптувалися до нового середовища, зокрема з погляду знання мови, працевлаштування та участі дітей в освітньому процесі.

«Окремий чинник ‒ діти. Якщо дитина відвідує місцеву школу чи садок, має друзів і соціальні зв’язки, це стає потужним якорем для родини», ‒ зазначив Володимир Застава.

Лише 12 % сімей із дітьми шкільного віку навчають їх онлайн в українських школах. Водночас майже половина з них паралельно відвідує місцеві навчальні заклади.

Мовна ситуація серед українців за кордоном відрізняється від тієї, що в Україні. Якщо в країні переважно російською спілкуються 17 % громадян, то серед тих, хто виїхав, ‒ 30,7 %. Водночас українська мова домінує вдома: нею користуються 67,2 % тих, хто залишився в Україні, і 50 % тих, хто перебуває за кордоном.

Попри це, вплив російських медіа на переселенців залишається мінімальним.

«Основними джерелами інформації є українські соціальні мережі (90 %), українські ЗМІ (25 %) та іноземні медіа країн перебування (близько 25 %). Російськомовними джерелами в соцмережах користуються лише 13 %», ‒ пояснив Володимир Застава.

Понад половина українців за кордоном (56,7 %) не планують купувати нерухомість у країні перебування. Ще 27,2 % розглядають таку можливість, але без конкретних намірів.

Водночас більшість переселенців має житло в Україні: у 54,5 % воно в задовільному стані, у 12,6 % ‒ пошкоджене, ще 12,6 % не мають інформації про його стан.

Схожі публікації
Пропозиція партії «Право і справедливість», яка передбачає видворення з Польщі українських чоловіків без легального працевлаштування, знайшла підтримку.
Результати нового опитування свідчать, що кожен четвертий польський працівник стикається на роботі з токсичною поведінкою. Найчастіше проблема стосується молоді.
Минає 12 місяців відтоді, як Кароль Навроцький обійняв посаду президента Польщі. У двох соціологічних опитуваннях поляки оцінили діяльність президента та першої леді.
Дедалі більше поляків заявляють, що повністю відмовилися від вживання алкоголю. Про це свідчать результати нового опитування Центру дослідження громадської думки CBOS.
Країни Європейського Союзу офіційно погодили продовження тимчасового захисту для громадян України ще на один рік ‒ до 4 березня 2028 р.
Обов’язковий тест на знання правил перед першою поїздкою на електросамокаті? Переважна більшість поляків не має щодо цього жодних сумнівів.
Більшість поляків негативно оцінює можливість вступу України до Європейського Союзу та виступає проти відправлення польських військових для контролю за можливим перемир’ям після війни.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Дедалі більше поляків негативно оцінюють ситуацію в країні. У першій половині липня 50 % учасників опитування заявили, що справи рухаються в неправильному напрямку. Це на 2 % більше, ніж у червні.