Менша кількість іноземних студентів ‒ це виклик не лише для університетів, але й для місцевої економіки. Найбільше від цього втратять великі міста.

Експертка зазначила, що іноземці, які навчаються в Польщі, щороку витрачають мільярди злотих, підтримуючи ринок житла, сферу громадського харчування, транспорт і послуги. Найбільше від скорочення набору студентів можуть постраждати найбільші академічні міста.

На початку липня Центр обробки інформації Державного науково-дослідного інституту опублікував результати своїх досліджень, згідно з якими кількість іноземних студентів у Польщі за рік скоротилася більш ніж на 7 тис. осіб, а на перший курс у минулому навчальному році було зараховано майже на 9 тис. менше іноземців, ніж роком раніше.

Liczba studentów zagranicznych w Polsce spadła w ciągu roku o ponad 7 tys. osób – wynika z analizy @opi_pib . Na pierwszy rok studiów w roku akad. 2025/2026 przyjęto prawie 9 tys. mniej obcokrajowców niż rok wcześniej. #studenci #uczelnie #obcokrajowcyhttps://t.co/hDxg0fUEYj

— Nauka w Polsce (@naukawpolsce) July 8, 2026

Це стало наслідком запроваджених торік змін до правил набору іноземців і видачі студентських віз, відповідно до яких кандидати на навчання в Польщі повинні підтвердити знання мови викладання на рівні не нижче ніж B2.

У цьому контексті ректорка Економічного університету в Катовіце, професорка Целіна Ольшак наголосила, що хоч на іноземних студентів найчастіше дивляться крізь призму освіти та інтернаціоналізації університетів, вони також є важливою складовою національної економіки.

За її словами, іноземці приїжджають до Польщі на навчання на період від кількох місяців до кількох років. «У цей час вони орендують житло, користуються різними послугами, зокрема у сфері дозвілля та культури, громадським транспортом, закладами громадського харчування. До того ж переважна більшість із них не користується системою соціальних виплат чи пільг. Таким чином вони є джерелом сталого й дуже передбачуваного попиту. Саме тому в нашому звіті ми назвали їх середньо- або довгостроковими інвесторами, які, можливо, не інвестують капітал у традиційному розумінні, але щомісяця, систематично та впевнено підтримують економіку власними витратами», ‒ пояснила ректорка.

Таким чином професорка послалася на підготовлений її університетом звіт «Іноземні студенти в Польщі в контексті нових законодавчих вимог: масштаби, тенденції та економічне значення», який було опубліковано на початку цього року. У ньому підрахували, що середньостатистичний іноземний студент, який проживає в Польщі щонайменше 9–12 місяців на рік, витрачає приблизно 3,9–6 тис. злотих на місяць, тобто приблизно 35,8–75 тис. злотих на рік.

«Разом з оплатою за навчання це становить понад 6,8 млрд злотих, які іноземні студенти щороку «інвестують» у Польщі. Це є цілком відчутною підтримкою і для самих університетів, і для місцевої економіки, підприємців житлового ринку та, звичайно, бюджетів академічних міст», ‒ підкреслила ректорка.

Від зменшення набору іноземних студентів найбільше втрачають великі академічні центри, як-от Варшава. За даними звіту, наявність іноземних студентів забезпечує найбільшим академічним центрам надходження в розмірі кількох сотень мільйонів злотих, а податкові надходження – в розмірі кількох десятків мільйонів злотих. У випадку Варшави йдеться майже про 2 млрд злотих щорічних надходжень і майже 200 млн злотих податкових надходжень.

Крім того, на думку професорки Целіни Ольшак, іноземні студенти можуть бути «важливим стабілізатором несприятливих демографічних тенденцій у Польщі».

«Менша кількість іноземних студентів означає також нижчий рівень інтернаціоналізації університетів, який враховується під час їх оцінювання та складання різноманітних рейтингів. Менше програм англійською та іншими іноземними мовами, обмеження різноманітності академічного середовища та менші доходи від плати за навчання», ‒ перерахувала вона.

«Крім того, іноземні студенти нерідко стають амбасадорами Польщі у світі. Повернувшись після навчання до своїх країн, вони через багато років часто обіймають важливі, зокрема урядові, посади, ухвалюючи рішення щодо майбутніх проєктів, двосторонніх угод тощо», ‒ зазначила ректорка.

Відповідаючи на запитання про запроваджені торік зміни до законодавства в межах так званого спеціального візового закону, які, зокрема, вимагають від іноземних кандидатів на навчання в Польщі підтвердження знання мови викладання на рівні не нижче ніж B2 або підтвердження Національним агентством академічних обмінів (NAWA) документів про завершення навчання, вона сказала, що обираючи університет, іноземний кандидат, звісно, звертає увагу на освітню пропозицію та умови життя в країні, але й керується впевненістю щодо адміністративних процедур.

«Він хоче бути впевненим, що ці процедури не затягнуться або що його заявку зрештою не буде відкликано. Нині в Польщі він бачить у цьому певний ризик. Звісно, ніхто не ставить під сумнів, що безпека держави є абсолютним пріоритетом, а нові правила мають допомогти її забезпечити. Проте під час вибору саме нашої країни для навчання передбачуваність процедур має велике значення», ‒ наголосила Целіна Ольшак.

Як повідомила професорка, у 2025‒2026 навчальному році в Економічному університеті в Катовіце навчалося загалом 395 іноземних студентів. Серед тих, хто здобував повний курс освіти, найбільше було громадян України, Білорусі, В’єтнаму, Єгипту та Китаю. Серед студентів короткострокових програм (один або два семестри) переважали громадяни Іспанії, Італії, Португалії, Франції, Німеччини та Туреччини.

За даними звіту Центру обробки інформації, загальна кількість іноземних студентів у Польщі за рік скоротилася на 7,1 тис. осіб – до 97 950. У результаті рівень інтернаціоналізації вишів знизився до 7,5 %.

За даними Головного статистичного управління Польщі, роком раніше, тобто у 2024‒2025 навчальному році, в польських закладах вищої освіти навчалося понад 1,28 млн студентів, із яких 108,6 тис. були іноземцями, що становило 8,5 % від загальної кількості студентів.