Польський Інститут національної пам’яті заявляє, що допомагає українській стороні з процедурою, але остаточні рішення ухвалюють інші державні органи.

Україна понад рік безуспішно очікує від польської сторони дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт на території Польщі, хоча сама Польща проводить такі роботи в Україні. Про це вчора, 26 серпня, повідомило українське бюро «Радіо Свобода». Польський Інститут національної пам’яті запевняє, що надає процедурну підтримку та допомагає українцям підготувати відповідні документи.

«Україна не отримала жодного дозволу на проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території сусідньої держави. Йдеться про села Ласків та Сагринь (Люблінське воєводство), де польські підпільні збройні формування вбивали українське населення», ‒ повідмило на своєму порталі українське бюро «Радіо Свобода».

Україна понад рік чекає на дозвіл від польської сторони для проведення пошукових робіт на території Польщіhttps://t.co/oTPw7sFPnB

— Радіо Свобода (@radiosvoboda) August 26, 2026

У вівторок, 25 серпня, розпочалися ексгумаційні роботи на Голосківському цвинтарі у Львові, де поховані військовослужбовці Війська Польського, які загинули під час оборони Львова у вересні 1939 р.

Автори матеріалу нагадали про вже проведені ексгумації та перепоховання в колишньому селі Пужники, пошукові роботи в Углах на Волині та в Гуті-Пеняцькій на Львівщині, а також ексгумацію польських жертв Волинської трагедії в Острівках та Волі-Островецькій. Їх повторне поховання має відбутися найближчої неділі.

«Водночас невідомо, коли українські фахівці розпочнуть пошукові та ексгумаційні роботи в Ласкові та Сагрині. Україна досі не отримала від Польщі жодного дозволу на проведення цих робіт», ‒ наголосило «Радіо Свобода».

Святослав Шеремета, керівник комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля», яке має проводити роботи в Польщі, розповів, що питання дозволів на роботи в Ласкові та Сагрині залишається невирішеним багато місяців. За його словами, польська сторона щоразу висуває нові бюрократичні вимоги.

«Ще минулого року ми подали заявку на проведення пошукових досліджень у Ласкові, на території українського православного цвинтаря. Працівники КП «Доля» нещодавно очистили це місце від кущів та дикорослих дерев. Фактично вони підготували його до пошукових робіт. На дозвіл ми чекаємо вже понад рік. Україна планувала розпочати роботи у вересні-жовтні. Бюрократична процедура в Польщі надзвичайно складна», ‒ наголосив Святослав Шеремета.

Він зазначив, що польському Інституту національної пам’яті добре відома процедура отримання дозволів на подібні роботи в Україні, тоді як Польща досі не передала українській стороні повного та однозначного переліку необхідних процедур.

«Мені про це нічого не відомо. Коли ми подаємо заявку на дозвіл, щоразу з’являються нові бюрократичні вимоги, яких необхідно дотриматися. Це відбувається вже після подання Україною заявки і справа затягується ще на кілька місяців. Складається враження, що ми маємо справу або з надзвичайно забюрократизованою роботою чиновників, або з політикою», ‒ додав Святослав Шеремета.

У липні посол України в Польщі Василь Боднар повідомив, що українська сторона подала до Інституту національної пам’яті РП заявки на проведення пошукових та ексгумаційних робіт у Польщі. Водночас він запевнив, що рішення щодо цих заявок не впливатимуть на дозволи для польських фахівців, які проводять роботи в Україні.

«Цього року ми хочемо провести роботи в Ласкові й очікуємо дозволів від реставратора пам’яток. Сподіваюся, що вже цього місяця ми отримаємо такі дозволи, і в серпні група з України приїде та проведе пошукові роботи», ‒ сказав український дипломат.

Як пояснив Василь Боднар, у Сагрині імена українських жертв злочину відомі. «Ми повідомили Інституту національної пам’яті про конкретні місця, де хотіли би спочатку провести пошукові роботи, а потім ексгумацію. У Сагрині є пам’ятник, де вказані імена жертв, але в Ласкові, який розташований поруч, роботи не проводилися, і ми хочемо розпочати пошуки саме там», ‒ додав посол.

Речник польського Інституту національної пам’яті Рафал Косьцянський у своїй заяві наголосив, що Інститут національної пам’яті надає українській стороні процедурну підтримку та допомогу в правильному офомленні й поданні заявок. Водночас він підкреслив, що Інститут національної пам’яті видає дозволи лише на пошуково-ексгумаційні роботи, пов’язані з військовими похованнями.

«У випадку Сагриня та Ласкова, які часто згадує українська сторона, ми не маємо справи з військовими похованнями. Тому рішення про видачу дозволів належать до компетенції відповідних органів державної адміністрації, зокрема воєводського реставратора пам’яток, а також власників нерухомості, на яких планується проведення цих робіт», ‒ заявив речник.

Він зазначив, що у випадку Сагриня та Перемишля минулого року Інститут національної пам’яті повідомив українській стороні, які формальні недоліки необхідно усунути.

«Щодо Ласкова, то Інститут національної пам’яті допоміг українській стороні виконати формальні вимоги, передбачені польськими адміністративними процедурами», ‒ додав речник польського ІНП.