Так званий Закон 2.0, проект якого оприлюднять у вівторок, стане не лише першою за останні 12 років спробою реформувати освіту. Нетиповим був спосіб підготовки реформи – на підготовку змін оголосили конкурс, а до розробки норм долучилося наукове середовище.

Проект закону «Про вищу освіту і науку» у вівторок, 19 вересня, представить міністр науки та вищої освіти, віце-прем’єр Польщі Ярослав Говін під час відкриття Національного конгресу науки у Кракові.

До розробки основних положень закону долучилося наукове середовища. До того ж, настільки, що проект нового закону Міністерство науки і вищої освіти називає «Конституцією для науки». (…)

Про потребу нового закону Ярослав Говін говорив ще у листопаді 2015 р. (…) На зустрічі у Ягеллонському клубі у Кракові він сказав, що прагнутиме прийому закону про вищу освіту, який, за його словами, стане коротшим і даватиме більше свободи навчальним закладам.

План роботи над проектом міністр оприлюднив через кілька місяців – у січні 2016 р. (…) Тоді він оголосив конкурс для експертних груп, які готуватимуть три варіанти законопроекту про вищу освіту.

Наприкінці лютого 2016 р. Міністерство науки і вищої освіти оголосило конкурс «Закон 2.0», у рамках якого експертні групи мали підготувати три конкурентні проекти основних положень закону, що регулюватиме роботу навчальних закладів. «Ми вважаємо, що неправильно було би накидати академічному середовищу закон, зроблений на столах міністрів чи чиновників міністерства. Ми хочемо, щоб у підготовці закону брало участь академічне середовище, тому виникла ідея конкурсу», – сказав під час конкурсу Говін.

Для участі звернулися 15 експертних груп, які оцінила комісія на чолі з видатним фізиком, професором Томашем Діетлом. У травні 2016 р. було обрано три групи, кожна із яких отримала грант у сумі 300 тис. злотих. Групи проводили незалежні консультації та самостійно готували основні положення нового закону. (…)

Наприкінці січня 2017 р. три групи представили свої проекти відомству науки. Вони стали вихідним пунктом для подальшого обговорення остаточної реформи.

Ще у вересні 2016 р., коли тривала робота експертних груп, міністерство створило раду Національного конгресу науки, до якої увійшли 52 вчених. (…) Завданням ради було, зокрема, проведення конференцій Національного конгресу науки, а також виявлення проблем, пов’язаних із навчальними закладами, і підготовка рекомендацій.

Із жовтня 2016 р. до червня 2017 р. кожного місяця в іншому місті проходили конференції, в яких могли взяти участь особи, зацікавлені майбутнім польських університетів. На кожній конференції розглядали різні теми, зокрема такі, як інтернаціоналізація, гуманітарні та суспільні науки, співпраця з економікою, розвиток наукової кар’єри, наукове вдосконалення, якість освіти, різноманітні моделі навчальних закладів, фінансування науки, а також управління університетами. (…) У конференціях і зустрічах на тему реформ взяли участь близько 7 тис. осіб. (…)

Цикл конференцій і дискусія щодо реформ навчальних закладів мобілізувала представників академічного середовища до опрацювання документів щодо змін освітньої системи. (…)

Оприлюднення проекту нового закону під час Національного конгресу науки не означатиме завершення роботи над документом. Розпочнуться тримісячні консультації та міжвідомче погодження. Говін висловив сподівання, що проект винесуть на обговорення уряду в другій половині грудня. Міністр хоче, щоб у рамках парламентської роботи над законопроектом відбулися громадські слухання.

Ярослав Говін розраховує, що закон набере чинності у жовтні 2018 р.

Джерело: Rzeczpospolita