Гарячий травень цього року. Після серії тестів маловідома фінська фірма «Cinia» прокладає 1172-кілометрову оптоволоконну лінію дном Балтійського моря. Проект носить горду назву «C-Lion1». Кабель сполучає Фінляндію з Німеччиною. До сьогодні найкоротше сполучення між Азією та Європою вело через Польщу. «C-Lion1» дозволяє її оминути, утворюючи безпосередній цифровий місток між Росією й Німеччиною.

Із геополітичної перспективи це означає, що ймовірна дестабілізація в Польщі та Балтійських країнах не становитиме перешкоди поточному електронному зв’язку між Азією, Росією та країнами «старої» Європи. Аналогії напрошуються самі.

Цифровий фінський лев
До сьогодні морські телекомунікаційні інвестиції втілювали на осі північ-південь. Вони сполучають окремі країни басейну Балтійського моря. Натомість «C-Lion1» прямує зі сходу на захід, а його траса нагадує маршрут газопроводу «Nord Stream».

Із перспективи Фінляндії, «C-Lion1» – це чудова багатовимірна інвестиція. Завдяки надзвичайній швидкості 144 Tbps (8 пар волокон) його можна сміливо назвати «цифровою автострадою». Це найдовша і єдина лінія такого типу в регіоні.

Будівництво оптоволоконного кабелю здійснює фірма «Cinia», яка має оптоволоконну мережу на території Фінляндії. Економічна мета інвестиції – забезпечення швидкого з’єднання з високою пропускною здатністю для великих центрів обробки даних, які створюють закордонні фірми. Фінляндія манить інформативних гігантів низькими цінами на електроенергію, морозним кліматом, який дозволяє заощадити гроші на охолодженні серверів, стабільною економічною ситуацією та чудовими інженерними кадрами. Галузь IT відреагувала з ентузіазмом: наприклад, «Google» обіцяє інвестувати мільярд, а «Microsoft» – 250 мільйонів доларів.

Незалежно від економічної вигоди, проект має й політичний характер. «Cinia» перебуває під контролем фінського уряду, який брав участь у фінансуванні будівництва. Користь від інвестицій такого типу не приходить швидко: підводні оптоволоконні кабелі прокладають, розраховуючи на 25 років використання. Тому більше, ніж безпосередню рентабельність з’єднання, враховують посередні економічні вигоди, такі, як вплив на IT-галузь і забезпечення Фінляндії цифрової незалежності.

Російська тінь інвестиції
Неможливо не помітити, що «C-Lion1» унезалежнює фінські IT та телекомунікацію від сусідів. Він дозволяє оминути інші Скандинавські країни та Балтійські республіки, а також… Польщу. Більше того, відповідно до офіційної презентації «Cinia», оптоволоконний кабель мають використовувати для трансферу телекомунікаційних даних із Азії, через Росію, безпосередньо до Західної Європи, повністю оминаючи Польщу.

Для Польщі запуск «C-Lion1» – це серйозна проблема. Дотепер найкоротша телекомунікаційна траса між Азією та Європою проходила через Польщу. Це використовували польські оператори, зокрема контрольований державою «Exatel», який пропонує найшвидше оптоволоконне з’єднання між Москвою та Франкфуртом. А «C-Lion1» утворює безпосередній цифровий місток між Росією та Німеччиною.

Нескладно помітити аналогію до проекту «Північний потік». Росіяни, безперечно, використовуватимуть потенціал оптоволоконного кабелю. Офіційні матеріали «C-Lion1» підкреслюють трансфер даних між Росією та Німеччиною. Що цікаво, російський Інтернет-гігант «Yandex» інвестує в сервери на території Фінляндії. Варто додати, що існує довготривала історія фінсько-російської співпраці у сфері телекомунікації, а у 80-х роках Фінляндія була вагомим постачальником телефонних технологій та обладнання в СРСР.

Борімося за цифрову незалежність
Проект «C-Lion1» – це важливий виклик для кібернезалежності Польщі, а також дороговказ потрібного напрямку руху. Фіни визначили, що стратегічний інтерес їхньої країни – телекомунікаційна незалежність від сусідів, серед яких не лише Балтійські республіки чи Польща, але й Швеція та Норвегія.

Польщі досі бракує такого способу мислення, а будівництво «C-Lion1» дотепер не викликало великого зацікавлення. Вже 20 років Польща та національні телекомунікаційні компанії обмежили свою перспективу до будівництва внутрішньої широкосмугової інфраструктури. Очевидно, що кожен громадянин мусить мати доступ до Інтернету, але діяльність на національному ринку не повинна бути позбавлена глобальної перспективи. Інакше Польща лишиться просто ринком збуту телекомунікаційних послуг та імпортером технологій.

Оптоволоконний кабель Польща – Великобританія
Запуск «C-Lion1» змушує до дій. З одного боку, потрібно захистити позицію Польщі як транзитної країни для міжнародного телекомунікаційного руху. З іншого, Польща повинна, так само, як фіни, диверсифікувати маршрути даних та унезалежнитися від сусідів. Для Польщі втілення фінської моделі означає будівництво підводного оптоволоконного кабелю, що тягнувся би з території Помор’я через Балтійське й Північне моря до Великобританії. Сьогодні Лондон – це один із ключових телекомунікаційних центрів у Європі, де перехрещується рух даних із Північної Америки, Європи, Азії та Африки. Звідти також виходять найважливіші трансатлантичні оптоволоконні кабелі до США. Безпосередній зв’язок із Великобританії гарантує Польщі безперервний зв’язок зі світом, незалежно від ситуації наших найближчих сусідів. Маршрут лінії може розгалужуватися на сполучення із Данією, Швецією, Норвегією, Голландією і Францією, а у майбутньому може виникнути також сполучення із США.

Користь для польських національних телекомунікаційних компаній
Фінська модель передбачає, що проект контролюватиме держава. При цьому поряд із функціями, пов’язаними із безпекою та захистом, нова лінія приноситиме ще й стратегічні економічні переваги. Морський оптоволоконний кабель буде корисним, перш за все, усім телекомунікаційним операторам та фірмам IT, що працюють у Польщі, наприклад у моделі доступу до передачі даних. Завдяки цьому польські оператори могли б отримати сполучення зі світом. Відомо, що диверсифікація в довготривалій перспективі знижує ціни та збільшує конкурентоспроможність. На додаток, фірми IT, що розміщують у Польщі свою інфраструктуру, отримали би новий інструмент, що гарантує розвиток бізнесу, а також сигнал від влади, що IT – одна зі стратегічних галузей економіки.

Багато ключових рішень у Польщі приймають під тиском обставин, як реакцію на зовнішній тиск або внутрішні кризи. Цифровізація – це відносно нова сфера, і Польща має шанс не тільки відповідати її викликам, але й брати участь у створенні цифрової реальності. Потрібно сміливо взятися за будівництво економічно та політично незалежної присутності в кіберпросторі. Пасивність у цій сфері означає приречення Польщі на існування на периферії цифрової цивілізації.

Джерело: Нікодем Боньча Томашевський, Rzeczpospolita