«Просто потрібно жити для своїх близьких і не травмувати їх своєю смертю», – так польська акторка Агнєшка Вєндлоха заохочує жінок регулярно проходити цитологічні дослідження. З обличчям акції «Квітка жіночності» («Kwiat Kobiecości») розмовляв журналіст «RMF24» Міхал Добролович.

Міхал Добролович, «RMF24»: Агнєшко, ти обличчя кампанії «Квітка жіночності». Ти заохочуєш проходити регулярні цитологічні дослідження. Що ти хочеш сказати іншим жінкам?

Агнєшка Вєндлоха: Я заохочую виконувати цитологічні дослідження принаймні раз на рік, адже вони дозволяють перевірити, чи не з’явилися якісь зміни, чи не утворюється рак шийки матки, від якого в Польщі помирає багато жінок. Його виявляють пізно, тому що жінки не проходять дослідження й не роблять цитологію. У Західній Європі ситуація інша, багато жінок проходять дослідження, пам’ятають про них, тому рак шийки матки виявляють набагато раніше, а жінки просто живуть. У нас ситуація драматична, тому що жінки нехтують цим і помирають від безглуздої хвороби, яка є виліковною. Її можна вилікувати. Я сама одразу пішла зробити цитологію, тому що відчувала, що відкладала це надто довго. Навіть не змогла пригадати, чи робила дослідження рік чи півтора тому. Дослідження безболісне й дуже швидке. Навіть у Варшаві його можна зробити безкоштовно.

У минулому році національна організація «Квітка жіночності» поставила у Варшаві «цитобус», куди жінки могли прийти протягом дня і зробити цитологію. Результати їм надсилали додому. В цьому дослідженні взяли участь 300 жінок. Вгадайте, у скількох із них виявили рак шийки матки.

У кільканадцятьох?

Аж у тридцяти. Це 10 %. Кожна десята з цих жінок мала рак! Це жахливо. Варто просто піти і зробити таке дослідження, це не підлягає сумніву.

Коли ти востаннє проходила цитологію?

У жовтні. Відразу після фотосесії для кампанії я пригадала про цитологічні дослідження й пішла їх зробити. Тепер я пам’ятаю і стежу за тим, щоби проходити дослідження принаймні раз на рік. Це також важлива інформація для чоловіків, їм потрібно нагадувати про такі важливі дослідження своїм жінкам. Йдеться про їхніх партнерок, про їхню любов, яку вони можуть легко втратити, якщо жінка помре від раку.

Як би ти двома реченнями переконала жінок у тому, що варто пройти цитологію?

Варто жити, варто насолоджуватися життям, воно в нас тільки одне. Просто варто жити для своїх близьких.

Під час цитології боляче?

Зовсім ні!  Це дуже швидкий мазок. Це абсолютно не боляче і триває півхвилини.

У тебе було принаймні невелике побоювання: що буде, що станеться...

Саме через цей страх жінки не проходять дослідження, єдиним їхнім аргументом є те, що нібито, коли нічого не болить, з нами нічого не коїться. Друга причина, через яку ми не проходимо дослідження, це відчуття, що це стосується інших, а не нас самих. Трагічність полягає в тому, що потім можна отримати смертний вирок, тому що рак діагностували занадто пізно. Це може стосуватися кожної з нас.

Чи щось тебе шокує тепер, коли ти говориш із жінками про цитологічні дослідження?

Нещодавно одна журналістка проводила зі мною інтерв’ю на цю тему. Я досить багато говорила і на завершення вона попросила мене, щоби я підбила підсумки і сказала, чому варто проходити дослідження. І я, сказавши багато речей за весь цей час, почала думати. Адже все дуже індивідуально. І вона запропонувала щось мені підказати. Я була дуже здивована. І погодилася. Вона сказала мені: «Я пройшла хіміотерапію, я вилікувалася. І можу сказати, що варто жити для сім’ї, своїх близьких. У мене двоє дітей, чоловік. І саме тому варто пройти дослідження».

Відповідь, яку я дала хвилину назад, що варто жити для близьких, я почула саме від неї. Це така проста відповідь, найпростіша у світі. Тому що тут немає ніякої великої філософії. Просто варто жити для своїх близьких і не мучити їх, помираючи.

Ще я говорила з лікарем, який робив мені цитологію. І він сказав, що до нього приходила пацієнтка, яка також була медиком. Виконавши дослідження, він виявив, що у неї пізня стадія раку шийки матки. Мене здивувало, що навіть лікарі не можуть подбати про себе й доводять себе до такого стану. І я подумала, що немає привілейованих професій, представникам яких простіше захиститися від чогось такого страшного, як рак. Просто варто проходити дослідження.

Джерело: RMF24