Це звіт, який показує співпрацю національних меншин у Польщі з самоврядними структурами.
Організації, які представляють національні меншини, у «Книзі добрих практик» звертають увагу на зміни, що відбулися останнім часом. Наводяться позитивні приклади, зокрема, в таких містах, як Краків, Вроцлав, Познань, Гданськ та Люблін. Серед найбільших проблем вказано відсутність довіри та спілкування.
Співавтор проекту Пйотр Квапісєвич із єврейського товариства «Чулент» зазначив, що великі міста почали роботу над стратегіями співпраці. За його словами, існують дві моделі співпраці: інтеграційна, яку вводять, наприклад, у Гданську, та модель рівності, тобто ширший погляд на управління різноманіттям. У цьому випадку певні дії почали реалізовувати такі міста, як Люблін, Краків і Вроцлав.
Заступниця речника громадянських прав, доктор Сильвія Спурек сказала, що «Книга добрих практик» – це відповідь на проблеми, які виникають: посилення настроїв проти кожного, хто є іншим, інакше виглядає, інакше поводиться, говорить іншою мовою. Експертка заявила, що надходить дедалі більше скарг.
Як додала Анна Зєлінська з Єврейської релігійної громади у Варшаві, все залежить від конкретної людини, яку ми зустрінемо в органах влади.
Олександра Запольська з фонду «Зустріч», представниця української громади в Польщі, звернула увагу на те, що протягом останніх трьох років простежується зміна у співпраці із органами самоврядування, перш за все у сфері консультацій, які стосуються, наприклад, трудового права.
Автори «Книги добрих практик» підготували анкети для різних органів самоврядної і державної адміністрації та організацій, що працюють на користь меншин.
Джерело: Polskie radio dla zagranicy
