Польща та Україна
Дуда опротестував згадку про «українських націоналістів» у законі про ІНП

6 лютого президент підписав закон, розкритикований владою Ізраїлю та України.

Президент Анджей Дуда, надсилаючи до Конституційного суду подання про висновок про відповідність Конституції оновленого закону про Інститут національної пам’яті, опротестував, зокрема, формулювання, що стосується «українських націоналістів». Про це йдеться на інтернет-сторінці Конституційного суду.

Інформація про подання президента до Конституційного суду називається «Протидія фальшуванню польської історії; захист доброго імені Республіки Польща та польського народу».

Відповідно до повідомлення на сторінці Конституційного суду, президент опротестував положення оновленого закону про ІНП, у яких використано формулювання «українські націоналісти» та «Східна Малопольща». В оновленому законі йдеться про «дії, вчинені українськими націоналістами у 1925–1950 рр., що полягають у використанні насильства, терору та інших форм порушення прав людини щодо окремих осіб і груп людей». У законі також зазначено, що такими злочинами були участь українських націоналістів у знищенні євреїв і вчинені ними вбивства громадян Другої Речі Посполитої на Волині та у Східній Малопольщі.

6 лютого президент підписав закон, розкритикований, зокрема, владою Ізраїлю та України. Після того, як у середу закон набув чинності, президент заявив журналістам, що виконав свою обіцянку:

«Закон було опубліковано, і я надіслав подання до Конституційного суду щодо цього питання, як і обіцяв. Тож це виконання обіцянки, яку я дав».

У повідомленні Канцелярії президента зазначено, що, на думку Анджея Дуди, положення закону «повинні бути настільки чіткими, аби кожен громадянин після їх прочитання не мав жодного сумніву щодо того, за які дії він може бути покараний, а за які ні». Зазначено, що, на думку президента, «пов’язання інституційної відповідальності зі злочини Голокосту з польським народом, який за них не відповідає, та з польською державою, чию територію було окуповано чужою державою, обґрунтовує введення цих правових положень».

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Інститут національної пам’яті Польщі переконує, що Роза Люксембург не заслуговує на вшанування в польському публічному просторі.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.
Завдяки оперативному втручанню польської дипломатії у Німеччині скасовано аукціон, на якому мали продати 600 предметів, пов’язаних із жертвами Голокосту та німецьких концтаборів.
86 років тому на територію Польщі увійшли радянські війська. Польща, яка вже понад два тижні захищалася від агресії з боку Німеччини, отримала ще один важкий удар.
Не вщухає відлуння слів президента Кароля Навроцького, який під час відзначення 86-ї річниці початку Другої світової війни повторив вимогу репарацій від Німеччини.
Музей Другої світової війни підготував спеціальну програму заходів на 1 вересня, тобто до 86-ї річниці нападу Німеччини на Польщу.
Сьогодні, 4 серпня, на території колишнього цвинтаря на Збоїщах у Львові українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи задля перепоховання останків солдатів Війська Польського.
2 серпня світ згадував одну з найбільш замовчуваних трагедій Другої світової війни – геноцид ромського народу.