Польща
Хутра з політичною підкладкою: проблеми для сусідів, прибутки для власників

Про розведення хутрових звірів зараз говорить потужне лоббі, за яким стоять власники ферм норок. Вони створили власні ЗМІ, інститути, фонди, спілкуються із журналістами та політиками. Це триває роками, але є один виняток: раніше вони підтримували в основному політиків, які мали владу.

Уже кілька місяців у Польщі триває обговорення питання розведення тварин, у першу чергу, норок, на хутро. Прихильники говорять про позитивний вплив на економіку, робочі місця та розвиток галузі. Противники — про жахливий вплив норкових ферм на середовище та мешканців, низьку цінність для економіки та неприпустимі методи лоббінгу. Проти розведення норок виступив, зокрема, голова партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський.

“Ця виставка повинна допомогти важливій ініціативі. Йдеться про те, щоби тварини менше страждали. Набагато менше, ніж зараз. А страждання хутрових звірів — це одне з найбільших страждань у світі. Тому варто підтримати цю ідею. Люди можуть без цього жити. Можуть жити без такого хутра. Люди можуть бути більш людяними”, — сказав Ярослав Качинський під час відкриття у Брюсселі виставки “Нехай хутро відійде в історію”, яку організували євродепутати “Права і справедливості” та громадські організації “Відкриті клітки”, “Fur Free Alliance”, “Eurogroup for Animals”.

“Наше товариство було створене як соціальний протест проти будівництва ферми норок в Осіні у Великопольському воєводстві. Вся інвестиція здійснювалася тишком-нишком, ми дізналися про неї випадково. На початку діяли окремі мешканці, яких залякував інвестор. Вони одержували листи від юридичної канцелярії, у яких мешканців закликали припинити будь-які кроки”, — каже Марцін Сленк з екологічного товариства “Чисте середовище” в Осінах журналістам видання “Gazeta Polska”.

“У 2016 р. після реєстрації товариства ми організували зустріч із представниками місцевої влади та депутатами, які підтримують наші дії. У нашій боротьбі немає, на жаль, підтримки у старостві (керівництво повіту, — МІ). Ми весь час чуємо, що ферма позитивно вплине на розвиток економіки у вигляді нових робочих місць, а це неправда. На фермі працюють, перш за все, українці у жахливих умовах. Дії староства необ’єктивні, вони сприяють інвестору, хоча ми вказували на численні разючі помилки в документації та порушення у процесі видачі дозволів на будівництво ферми. На сьогодні справа потрапила до воєводи й розглядається Воєводською адміністрацією у Познані”, — додає Марцін Сленк.

Майже в усій Польщі мешканці протестують проти сусідніх ферм норок. “Екологічні питання дуже часто упускаються в дискусіях щодо шкідливості норкових ферм. Норми, які колись були впроваджені, дозволяють утилізувати м’ясо норок, перемелюючи його та розкидаючи по полях. Можна собі уявити сморід і мух, які з’являються під час гниття м’яса. А про це майже не говорять”, — підкреслює Марцін Сленк.

Джерело: Niezależna

Схожі публікації
Туреччина запровадила нічну заборону на відвідування окремих популярних пляжів на узбережжі Середземного моря.
У польських домівках офіційно мешкає вже більше собак і котів, ніж дітей. Чи перетворилися поляки на націю «собачо-котячих батьків»?
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Результати опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS, вказують, що 46 % поляків вважають, що найбільшою загрозою для стабільності країни в найближчі п’ять років є політичний конфлікт і поляризація.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.
Протягом десятиліття кількість комунальних відходів, які виробляє пересічний поляк, зросла більш ніж на 40 %.