НАТОскоп
Захід посилює кібербезпеку

Президентські вибори у Франції та парламентські вибори в Німеччині, що мають відбутися наступного року, можуть стати ціллю атак кіберзлочинців із Росії. Надзвичайно важлива роль кіберпростору у функціонуванні держав стала причиною того, що країни НАТО та ЄС послідовно збільшують видатки на відлякування та захист у мережі.

Кремль все частіше використовує кібератаки, які є частиною гібридної війни, скерованої проти НАТО. Таким чином він намагається вплинути на думку громадськості. Один із таких прикладів – атака російських хакерів під час президентської компанії в США. Тепер, як вважає глава німецької Федеральної розвідувальної служби Бруно Хала, черговою мішенню російських кіберзлочинців може стати Німеччина.

 «Такі дії повинні створити атмосферу непевності та вплинути на результати виборів восени 2017 р.», – уточнює часопис «Süddeutsche Zeitung». На прицілі російських служб опиниться також Франція, де навесні 2017 р. мають відбутися президентські вибори.

НАТО лише після масових кібернетичних атак на естонські державні установи, медіа та банки в травні 2007 р. усвідомило, що до цих пір не присвячувало відповідної уваги безпеці в мережі. Отож, НАТО взялося за безпеку власної системи. Після багаторічної роботи у 2014 р. під час саміту НАТО в Ньюпорті кібербезпеку визнали одним із елементів так званої колективної оборони. Тоді теж дійшли висновку, що найнебезпечніші атаки в кіберпросторі можуть стати підставою для можливості застосування ст. 5 Північноатлантичного договору про взаємну оборону членів НАТО. «Це може означати навіть фізичний контакт із державою, яка вчинила таку атаку, або кібернетичний удар», – розповідає «Gazeta Polska Codziennie» доктор Марцін Терліковський, експерт Польського інституту міжнародних справ.

Джерело: niezalezna.pl

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.
Країни Заходу реагують на президентські псевдовибори в Росії. Білий дім заявив, що ці так звані вибори не були ані вільними, ані чесними.