Президентські вибори у Франції та парламентські вибори в Німеччині, що мають відбутися наступного року, можуть стати ціллю атак кіберзлочинців із Росії. Надзвичайно важлива роль кіберпростору у функціонуванні держав стала причиною того, що країни НАТО та ЄС послідовно збільшують видатки на відлякування та захист у мережі.
Кремль все частіше використовує кібератаки, які є частиною гібридної війни, скерованої проти НАТО. Таким чином він намагається вплинути на думку громадськості. Один із таких прикладів – атака російських хакерів під час президентської компанії в США. Тепер, як вважає глава німецької Федеральної розвідувальної служби Бруно Хала, черговою мішенню російських кіберзлочинців може стати Німеччина.
«Такі дії повинні створити атмосферу непевності та вплинути на результати виборів восени 2017 р.», – уточнює часопис «Süddeutsche Zeitung». На прицілі російських служб опиниться також Франція, де навесні 2017 р. мають відбутися президентські вибори.
НАТО лише після масових кібернетичних атак на естонські державні установи, медіа та банки в травні 2007 р. усвідомило, що до цих пір не присвячувало відповідної уваги безпеці в мережі. Отож, НАТО взялося за безпеку власної системи. Після багаторічної роботи у 2014 р. під час саміту НАТО в Ньюпорті кібербезпеку визнали одним із елементів так званої колективної оборони. Тоді теж дійшли висновку, що найнебезпечніші атаки в кіберпросторі можуть стати підставою для можливості застосування ст. 5 Північноатлантичного договору про взаємну оборону членів НАТО. «Це може означати навіть фізичний контакт із державою, яка вчинила таку атаку, або кібернетичний удар», – розповідає «Gazeta Polska Codziennie» доктор Марцін Терліковський, експерт Польського інституту міжнародних справ.
Джерело: niezalezna.pl