Команда хіміків з Університету Миколи Коперника створює привод для штучної риби – «оселедця», який має виявляти активність іноземних військово-морських об’єктів. Завдяки використанню новітніх матеріалів робота буде неможливо виявити у воді.

Над штучною рибою, призначеною для виявлення активності підводних військових об’єктів, працює група фізичної хімії полімерів Університету Миколи Коперника в Торуні під керівництвом доктора наук Яцека Новачика. «Викликом є привод для такої риби», – сказав він.

Цю проблему мають вирішити фахівці в Торуні. Їх метою є створення приводу, який буде «невидимим» для відомих зараз пристроїв, що виявляють електронні пристрої у воді.

«Ми намагалися створити привід, який імітує той, що є у живих організмів, наприклад риб. Є відомі проекти так званих штучних м’язів, що використовують різні типи полімерних матеріалів з особливими властивостями. Ми будемо намагатись використати цей підхід», – пояснив Яцек Новачик.

Він нагадав, що хімічний факультет Університету Миколи Коперника вже має досвід роботи в галузі використання сучасних матеріалів, зокрема полімерів.

«Наше завдання – створити прототип приводу штучної риби. Однією із пропозицій є використання спеціальних еластомерів (полімерних пластмас, – ред.) або наночастинок із магнітними властивостями. Також можливе використання полімерів-провідників», – додав торунський хімік.

«Пристрій має працювати як м’яз»

Вчений погоджується, що точна механічна розробка цього приводу дуже складна. «Він має працювати як м’яз, тобто риба буде покрита якимось полімером, який ізолюватиме її від навколишнього середовища та буде нашпигований сенсорами», – пояснив він.

«Сам привід буде сформований із мікроклітин, які змінюватимуть свій об’єм, через що система – як м’язи в тілі – змінюватиме форму, спричиняючи рух всього механізму», – сказав Новачик.

Доктор Марта Циглер-Боровська з кафедри хімії та фотохімії полімерів Університету Миколи Коперника додала, що використовуваний матеріал повинен бути «розумним».

«Він повинен деформуватися під впливом якогось імпульсу. Ми припускаємо, що це буде електричний або магнітний імпульс, тому й потрібні магнітні наночастинки в матеріалах. Також зміна форми не може бути одноразовою. Те, що плавник змінить форму один раз, нічого не дасть. Ця риба має плавати», – зазначила Марта Циглер-Боровська.

Екологічні умови

Вона підкреслила, що матеріал повинен змінювати форму впродовж тривалого часу й бути достатньо еластичним.

«Окрім того, вона повинна бути стійкою до водного середовища та високої засоленості, тому що риба має працювати в морських водах», – визнала вона. Матеріали теж повинні бути стійкими до високого тиску під водою.

Дослідники з Університету Миколи Коперника зізнаються, що отримують багато цікавих замовлень, включаючи приватні, але це одне з найцікавіших.

«Це для нас щось нове – виклик. Але ще більше захоплені, мабуть, всі наші друзі та родина. Мій син-підліток вражений тим, що мама робить щось для військових», – сказала Марта Циглер-Боровська.

Джерело: TVP Info