Польща
Польща постане перед Європейським судом через смог

Території Польщі та Болгарії – це найбільші плями смогу на карті Європи. Європейський суд у Люксембурзі оголосить у січні вирок у справі проти Болгарії за порушення допустимого рівня шкідливого пилу в повітрі. Це стане зрозумілим сигналом для Польщі, який покаже, чого потрібно очікувати у справі проти країни.

Домініка Вантух: У квітні 2015 р. британський верховний суд постановив, що уряд Великої Британії порушив європейські норми, що стосуються якості повітря. Справу проти уряду через відсутність боротьби зі смогом направив фонд «ClientEarth», таким чином зобов’язавши уряд до подальших заходів. Чи вдасться мобілізувати й Польщу?

Малгожата Смоляк, юрист фонду «ClientEarth. Юристи для Землі»: Я думаю, що вже сама судова справа повинна мобілізувати. Фонд «ClientEarth» у Великій Британії ефективно оскаржував програми захисту повітря, тому що вони були заплановані на довготривалу перспективу, тобто мали принести результати через кільканадцять років. Тим часом у директиві CAFE [щодо якості повітря для Європи] у ст. 23 йдеться про те, якщо досягнуто вищого за допустимий рівень шкідливих речовин, держави зобов’язані вжити заходів для обмеження часу перевищення норм до мінімального. Суд визнав нашу правоту та зобов’язав британський уряд змінити програми відповідно до директиви ЄС.

– Це свідчить про те, що Європейський Союз серйозно ставиться до проблеми забруднення повітря. Яка доля чекає на Польщу?

– Європейський Союз дуже серйозно ставиться до якості повітря, тому що це проблема життя та здоров’я людей. На жаль, Польща та Болгарія – це червоні плями на карті забруднення повітря у Європі. Європейська комісія вже почала процес як проти Болгарії, так і проти Польщі за недотримання стандартів рівня пилу PM10. У своїй скарзі до суду комісія виразно відзначила, що Польща не дотримується норм, а заходів, яких вживає Польща, недостатньо. З 2005 р. діють стандарти якості повітря, і в Польщі їх ніколи не було досягнуто. Не помітно практично жодного покращення. Смог як був, так і є.

– Сьогодні програми захисту повітря оновлюють. Помітно, що їх ніколи не втілювали наші органи самоврядування.

– Це були або незначні заходи, або їх повна відсутність. Ми проаналізували рівень реалізації програми в Малопольському воєводстві, яке і так є лідером у боротьбі зі смогом, і виявилося, що більше половини гмін, зобов’язаних покращити якість повітря, виконали це завдання на менше, ніж 1 %. Простежується ще одна проблема – юридична.

Програми, як правило, формують на 7–10 років, але польські норми вимагають, щоб через три роки програми оновлювали. В результаті у нас кожні три роки – нова програма охорони повітря, тому до нескінченності переноситься термін підбиття результатів. Через це органи місцевого самоврядування ніколи не отримують оцінки щодо того, чи вони працюють на користь повітря, чи ні. Першим воєводством, яке вирішило це змінити, стало Малопольське, що спершу оцінило заходи органів місцевого самоврядування. Результати виявилися поганими. Потрібно підбивати підсумки програм перед їх оновленням.

– Ситуація невтішна не лише із рівнем пилу, але й із бензопіреном.

– А це сильна канцерогенна сполука. Маємо європейську директиву, яка змушує держави дотримуватися рівня бензопірену та вживати заходів, щоб зменшити його рівень, крім випадків, коли витрати на ці заходи неспіврозмірні із їхніми результатами. Польські органи місцевого самоврядування радо використовують цю можливість та у програмах захисту повітря пишуть, що заходи, які обмежують концентрацію бензопірену, не проводитимуть у зв’язку із високою вартістю. Але немає навіть підрахунків вартості таких програм, тому що їх ніхто не робить. Тим часом концентрація цієї речовини у деяких місцях перевищує норму навіть у 15 разів. Це порушення європейського законодавства.

– Чи за це також можна очікувати покарання?

– Звичайно, тому що це порушення законодавства. Ми можемо мати справу зі схожими процесами, як і у випадку пилу PM10. Це канцерогенна речовина, й обов’язково потрібно проводити зіставлення витрат і користі.

– Що повинна зробити Польща, щоб зменшити рівень шкідливих речовин у повітрі?

– У Польщі більшість проблем забруднення повітря – результат котлового опалення. Звичайно, є й інші джерела забруднень, але найбільшою проблемою є домашні котли та котельні. І тут, перш за все, потрібно прагнути виключення твердих копалин як засобів опалення, а там, де це неможливо через відсутність альтернативних джерел опалення, необхідно використовувати обмеження щодо якості палива та опалювальних приладів. У Польщі немає стандартів стосовно якості твердого палива та пристроїв для твердого палива.

– Ви кажете: «Обмежмо вугілля». А уряд: «Вугілля – це наше національне багатство, чорний діамант…»

– На одній шальці терезів у нас вугілля, а на іншій – національне благо, яким є здоров’я поляків.

– Ви думаєте, що вектор зусиль піде в напрямку здоров’я жителів? Чи потрібний метод кийка, тобто штрафи від Євросоюзу?

– Кийок вже в русі. Процес у Європейському суді в Люксембурзі триває. Також поляки починають вимагати чистого повітря, як гриби після дощу з’являються повідомлення про перевищення рівня смогу в різних містах. Тепер необхідно, щоб влада почала діяти.

– Коли можна очікувати на рішення суду щодо Польщі?

– Ми чекаємо на вирок для Болгарії у січні. Це скаже нам дуже багато, тому що наша ситуація аналогічна. Так само джерелом проблеми є домашні опалювальні пристрої, у нас схожа проблема із використанням адекватних засобів на політичному рівні. Це буде виразний знак для Польщі. Після цього вироку зрозуміємо, якого рішення потрібно чекати в нашій справі. Можливо, ще у 2017 р.

Джерело: Gazeta Wyborcza

Схожі публікації
Агентство Reuters із посиланням на два джерела повідомило, що в ЄС ведуть дискусії щодо дозволу Росії доставляти підсанкційні товари через Литву в Калінінградську область.
Міністерка клімату та навколишнього середовища Республіки Польща Анна Москва заявила, що ні ринок, ні суспільство не готові до цього.
За оцінками Інституту захисту навколишнього середовища, у Польщі щороку викидають близько 5 млн т продуктів харчування, у ЄС – 90, а глобальні відходи перевищують 1,3 млрд т.
Польський президент підкреслив, що надання Україні та Молдові статусу кандидатів на членство в ЄС є чудовою новиною.
Таке рішення ухвалили лідери 27 країн-членів на саміті в Брюсселі, схваливши рекомендацію Єврокомісії. Це реакція ЄС на агресію Росії проти України.
Ухвалена резолюція стосується надання статусу кандидата в Євросоюз для України та Молдови. Натомість Грузії на це ще доведеться почекати.
Президентка Єврокомісії в інтерв’ю газеті Rzeczpospolita прокоментувала, зокрема, перспективу вступу України до Європейського Союзу.
Європейський економічний і соціальний комітет ухвалив резолюцію на підтримку надання Україні статусу країни-кандидата на членство в ЄС.
Учора, 16 червня, до Києва прибули прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Румунії Клаус Йоганніс.