Польща і світ
Як Польща хоче реформувати Європейський Союз?

Конкуренція на єдиному ринку, співпраця в оборонній сфері, більша роль національних парламентів у створенні європейського законодавства, зміцнення захисту зовнішніх кордонів, баланс між конкурентоспроможністю економіки та скороченням викидів CO2, інтеграція цифрового ринку – від цього, на думку Польщі, залежить процвітання ЄС.

9 травня на неофіційному саміті в румунському Сібіу лідери ЄС вирішили, що потрібно опрацювати стратегічний порядок денний реформ на наступні п’ять років. Мова йде про програму заходів, які мають вирішувати європейські інституції під час нової каденції, яка розпочнеться в листопаді цього року. Програма матиме вплив на посадових осіб: залежно від встановлених пріоритетів, деякі члени Європейської комісії будуть більш важливими, ніж інші.

Польща швидко впоралася із завданням. Лише через 11 днів після зустрічі в Сібіу уряд передав сценарій пропонованих реформ у шести сферах усім країнам ЄС, а також секретаріату Ради ЄС.

Для Польщі особливе значення має захист конкуренції на єдиному ринку. Автори документа навіть вважають, що це «найбільше досягнення європейського проекту». Не дивно: експортна експансія на ринки ЄС є основним джерелом польського економічного дива протягом 30 років, але потенціал єдиного ринку досі експлуатується не повністю, особливо в сфері послуг. Усунення бар’єрів у цій сфері збільшить доходи резидентів ЄС на 0,6 % ВВП, а також спростить європейським компаніям ефективну конкуренцію на світових ринках. До цих пір Польща робила ставку на низькі виробничі витрати. Тепер вона переконує, що Брюссель повинен розробити механізм підтримки новітніх галузей промисловості.

Окремий розділ було присвячено єдиному цифровому ринку. Тут Польща хоче далекосяжних змін, зокрема, коли йдеться про будівництво системи 5G і роль китайської компанії «Huawei» в розробці нового стандарту зв’язку. Поки, незважаючи на пропозицію Європейської комісії, кожна країна працює сама по собі.

«Ми повинні прагнути до встановлення спільних стандартів. Це пов’язано з незвичайною інтеграцією цього ринку. А також із тим, що Китай може налаштовувати одну країну проти іншої», – підкреслює міністр Польщі у справах Європи Конрад Шиманський.

Польща очікує масштабних змін у сфері оподаткування інтернет-магнатів. На початку травня в інтерв’ю «Rzeczpospolita» керівник групи економічних радників президента Трампа Кевін Хассетт попереджав, щоби Польща не працювала у цій сфері самостійно. Варшава, вочевидь, поставилася до цього попередження серйозно.

«Міжнародні інтернет-корпорації, в основному американські, отримують вигоду від багатства європейського ринку, але їх оподаткування непропорційно менше. У нас тут різні фіскальні інтереси, ніж у США. Найкраще було би встановити загальні стандарти оподаткування на рівні ОЕСР, але якщо це неможливо, ЄС повинен діяти окремо», – каже Шиманський. ОЕСР має дати рекомендації щодо оподаткування цифрового ринку в наступному році.

Натомість у міграційній політиці Польща не хоче значних змін. Для неї відправною точкою будь-якої реформи має бути визначення, що це сфера виключної компетенції країн-членів. Тому не може йтися про обов’язкову систему переселення біженців. Варшава робить ставку на посилення контролю за зовнішніми кордонами ЄС, а також на збільшення ролі європейської прикордонної служби «Frontex». Вона теж пропонує прив’язати підтримку країн, із яких надходить багато іммігрантів, із їхньою співпрацею у сфері міграції.

Ключем до відновлення соціальної довіри до інститутів ЄС, на думку авторів проекту, є набагато більша роль національних парламентів, ніж будь-коли раніше. Поки в межах так званої жовтої картки визначена група парламентів могла на якийсь час призупинити процес просування нової європейської директиви. Тепер за допомогою «червоної картки» вони можуть призвести до повного зняття спірної пропозиції центральної влади ЄС. Це створює можливість для Європейської комісії дотримуватися принципу, згідно з яким ЄС втручається лише в дуже конкретні сфери, із якими держави-члени не можуть впоратися самостійно.

Польща дуже чітко говорить про обмеження, які повинна враховувати європейська політика безпеки. «Єдність Заходу – це довгострокова стратегічна необхідність. Його основні інституції, ЄС і НАТО, повинні всебічно й узгоджено реагувати на актуальні виклики. Це має стати відправною точкою для визначення ролі ЄС як суб’єкта, що діє у сфері безпеки і оборони», – читаємо в польському документі.

Однак, на думку польських дипломатів, таке сильне обмеження амбіцій ЄС у сфері оборони не викликає бурхливих суперечок, адже навіть президент Макрон дійшов висновку, що побудова європейської оборонної політики без тісної співпраці зі США неможлива.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Щоб боротися з патологіями, польський уряд радикально змінює правила, що стосуються біженців з України. Про це пише Rzeczpospolita, повідомляючи про проєкт змін до спеціального закону, який набув чинності після початку відкритої війни.
Міністр закордонних справ РП наголосив, що Польща стратегічно підтримує Україну в її європейських, євроатлантичних прагненнях і її протистоянні російському імперіалізму.
Міністерка охорони здоров’я РП Ізабела Лещина заявила вчора, 21 березня, на пресконференції, що її міністерство працює над законом про заборону одноразових електронних сигарет. Вона уточнила, що реальний термін завершення цих робіт – квітень.
Заступниця міністра юстиції РП Марія Ейхарт заявила про скорочення кількості ув’язнених на 20 тис. людей. Ідея дострокового звільнення викликала в країні багато суперечок.
88 % польських інтернет-користувачів роблять покупки через платформи електронної комерції, а 59 % із них найчастіше замовляють онлайн одяг і взуття. Про це йдеться у звіті Santander Consumer Bank.
Профспілки вимагають, щоб Страсна п’ятниця та Святвечір стали вихідними днями. Деякі компанії вже й так у ці дні надають своїм працівникам вихідні або скорочують їхній робочий день.
Rzeczpospolita повідомляє, що неурядові організації закликали міністерства запровадити заборону на використання у школах мобільних телефонів та інших електронних пристроїв.
Фермери-протестувальники вимагають закриття кордонів для товарів з України. Тим часом торговельний баланс з Україною дуже вигідний для Польщі.
Поляки працюють п’ять днів на тиждень по вісім годин на день ще з 1970-х. Проте дискусії щодо скорочення робочого часу точаться в Європі вже давно.