Польща та Україна
Мінімальна платня не звабить українців до Польщі

Усе більше працівників з України регулярно приїжджають до Польщі на заробітки. Зі зростанням досвіду збільшуються також їхні фінансові очікування, а також бажання залишитися на триваліший термін.

Майже 55 % українців, які приїжджають працювати до Польщі, хотіли би переїхати до країни на довший термін. Майже кожен третій – назавжди. Остання група зросла майже вдвічі порівняно з минулим роком, згідно з повідомленням агентства зайнятості «EWL» та результатами дослідження, оприлюдненого в понеділок Інститутом Східної Європи Варшавського університету. Звіт містить результати опитування, проведеного у квітні-травні цього року. Воно охопило понад 850 трудових мігрантів з України, які прибували на Західний вокзал у Варшаві.

Більшість із них вже мали досвід роботи в Польщі, що впливає і на тривалість їхнього перебування, і на фінансові очікування. А вони зростають: лише 6 % працівників з України готові працювати за мінімальну платню. Минулого року таку винагороду вважав прийнятною 41 % опитаних. Зараз українці хочуть заробити, переважно, 13–15 злотих за годину «чистими», а група тих, хто очікує ставок більше 15 злотих на годину, порівняно з минулим роком зросла майже до 26 %, тобто втричі. Більшість мігрантів також очікують додаткових пільг, включаючи безкоштовне проживання (78,5 %) та можливість отримати премію, а кожен третій розраховує на безкоштовне харчування.

Якщо на заробітки українці приїжджають переважно з огляду на вищу платню, то готовність до переїзду на довший термін визначається вищою якістю життя та кращими перспективами для дітей. Майже 65 % опитаних хотіли би, щоби їхні діти навчалися в Польщі, майже 40 % планують перевезти сюди сім’ю.

На заваді стоїть питання одержання дозволів на проживання та роботу. Спрощення процедури працевлаштування та скорочення часу очікування на рішення, окрім збільшення мінімальної ставки, – це найчастіші побажання працівників з України, за яких Польща повинна все запекліше боротися із іншими країнами, в основному з Чехією. З січня 2020 р. до змагань за українців приєднається Німеччина.

«Це останній момент для зміни процедур, що регулюють перебування українців у Польщі», – підкреслює Анджей Коркус, президент агентства працевлаштування «EWL», зазначаючи, що така зміна принесе користь і роботодавцям, і бюджету.

Довша зайнятість означає менші витрати на працевлаштування іноземних працівників, які шукають стабільної та законної роботи. Більше того, українці, що планують переїхати в Польщі, мають вищу освіту, ніж усі респонденти: майже кожен третій із них має вищу освіту. Тим часом, вони найчастіше працюють у промисловості, транспорті та логістиці, а також на будівництві, тобто в галузях, які дуже постраждали від дефіциту робочої сили.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Цьогорічна Міжнародна мистецька виставка колажу об’єднає митців із 24 країн.
Торік ціни в Польщі становили 73,3 % від середнього рівня в Європейському Союзі, тоді як у 2015 р. цей показник був трохи меншим за 58 %.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.
За цією акцією стоїть радикальний рух «Захищаємо польський кордон». Його «патрулі» бачили, зокрема, на залізничному вокзалі Варшава-Центральна.
Від початку червня у Варшаві діє заборона на продаж алкоголю в магазинах, на автозаправних станціях і в цілодобових крамницях у нічний час.