Польща
«Financial Times» стурбований Польщею: повернення до однопартійної влади?

Для шостої за економічними показниками країни в Європі, колиски антикомуністичного руху, що призвів до краху комунізму, повернення до демократії з однопартійним управлінням було би трагедією, про що пише редакція «Financial Times».

«Коли консервативно-націоналістична партія «Право і справедливість» перемогла на виборах 2015 р., багато західних лібералів сприйняли це як короткочасне відхилення. Польська «шокова терапія» у 90-х роках остаточно зробила країну однією з найпотужніших економік колишнього Східного блоку та рекламою «європейського проєкту». Правоцентристська «Громадянська платформа», яка керувала країною протягом восьми років, була послаблена сумішшю скандалів і втомою виборців, але планувала повернутися до влади. Громадянське суспільство було сильним. Тим часом «Право і справедливість» приховувала свою справжню природу, ховаючи свого жорсткого лідера Ярослава Качинського, роблячи обличчям кампанії більш привабливих для виборців політиків», – пише «Financial Times».

Видання зазначає, що через чотири роки партія «Право і справедливість» знову перемогла у виборах і покращила свій результат із 37,6 до 43,6 %; «навіть якщо вони мінімально програли вибори до верхньої палати (Сенату), що послаблює їхню здатність безперешкодно проштовхувати закони (через парламент)». «Успіх «Права і справедливості» в руйнуванні будь-якого ліберального, центристського опору є ознакою того, що націоналістичний популізм, який ми спостерігаємо в Польщі, як і в Угорщині 2010 р., більш довговічний, ніж здавалося», – читаємо у «Financial Times».

Щоденник пише, що «Право і справедливість» використала деякі рішення лідера «Фідеса» Віктора Орбана для посилення своєї влади. «Одним з його перших кроків була нейтралізація Конституційного суду», – читаємо далі. «Financial Times» пише, що завдяки судовій реформі партія «посилила політичний контроль над суддями, викликавши занепокоєння ЄС щодо верховенства закону». «Право і справедливість» звела суспільні засоби масової інформації до ролі провладної чирлідерки», – пише видання.

Водночас зауважує, що «Право і справедливість» перемогла у «вільних та чесних виборах» з рекордною явкою. «Поєднуючи католицький соціальний консерватизм із щедрими сімейними виплатами, партія знайшла формулу, яка лишилася в блоках під час посткомуністичної трансформації», – читаємо. «Financial Times» звертає увагу на програму «500+», яка «збільшила доходи та почуття гідності менш забезпечених». При цьому видання зазначає, що партії «Право і справедливість» йде на руку економічне зростання, завдяки якому побоювання економістів, які говорили про те, що ця програма Польщі не по кишені, не справдилися.

«Financial Times» також пише, що, «як і в Угорщині, правляча партія в Польщі» посилається на консервативні сімейні цінності і, зокрема заручається підтримкою, залякуючи «інакшими» – в цьому контексті згадуються мусульманські іммігранти в кампанії 2015 р. та рух ЛГБТ на нинішніх виборах. «Обидві країни (Польща та Угорщина) поглибили поділ між сільськими та містечковими громадами та жителями великих міст», – пише щоденник.

«Але «Право і справедливість» менш євроскептична і менше заплямована звинуваченням у корупції, ніж угорський «Фідес», – зазначає видання.

«Вибори в Польщі збіглися із місцевими виборами в Угорщині, під час яких опозиційні партії отримали владу в кількох містах, включаючи Будапешт. Однак досі, дев’ять років після приходу до влади, «Фідес» має підтримку на рівні 50 %. Опозиція здобувала перемоги в основному завдяки тому, що навчилася співпрацювати», – пише видання. (...)

«Західні столиці побоюються, що Варшава продовжуватиме проштовхувати сумнівні правові реформи, намагатиметься затиснути горло приватним ЗМІ та почне змінювати виборче законодавство. Для «Права і справедливості» було би краще, якби вона «спробувала залікувати розколи в країні», – пише щоденник, зазначаючи, що» Качинський поставив собі за мету вдосконалити та завершити революцію, яка зійшла з правильного шляху».

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Президент Тамаш Шуйок підписав протокол про вступ Швеції до Альянсу. Угорщина була останньою членською країною, яка дала згоду на розширення НАТО.
Текст пісні під назвою October Rain («Жовтневий дощ»), з якою Ізраїль мав намір узяти участь у цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення», доведеться змінити через згадки про події жовтня минулого року, або ж виконавиці доведеться обрати інший твір.
Угорщина стала останнім членом НАТО, який схвалив вступ країни до Альянсу. За ратифікацію протоколу про вступ Швеції в НАТО проголосували 188 депутатів парламенту, а проти виступили шестеро.
На думку міністра закордонних справ Угорщини, 13-й пакет санкцій ЄС не наблизить мир і буде запроваджений «лише для виду».
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш переконаний, що Угорщина повинна негайно дати згоду на вступ Швеції в НАТО.
Правляча в Угорщині коаліція «Фідес» і Християнсько-демократичної народної партії вчора, 5 лютого, збойкотувала позачергове засідання парламенту, присвячене питанню вступу Швеції в НАТО та скликане на вимогу опозиції.
Прем’єр-міністр Угорщини після саміту Європейської ради заявив, що його країні нарешті вдалося домовитися про механізм контролю, який гарантує, що кошти будуть використовуватися розумно й угорські гроші не дістануться Україні.
Європейський Союз погрожує вдарити по економіці Угорщини, якщо прем’єр-міністр Віктор Орбан на майбутньому саміті знову заблокує фінансову допомогу Києву, пише британська газета Financial Times.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон прийняв пропозицію Віктора Орбана відвідати Будапешт, щоб обговорити заявку Швеції на вступ до НАТО та інші двосторонні питання.