На табличках на території польського військового кладовища в Катині розміщена інформація про російських військовополонених, які померли в полоні в Польщі після війни 1920 р. Представлені цифри значно відрізняються від встановлених істориками.
Слідчі Інституту національної пам’яті сподіваються отримати доступ до архівів у Москві.
3 квітня минає 77 років від початку ліквідації НКВС таборів для польських офіцерів у Козельську, Старобільську та Осташкові. Впродовж шести тижнів розстріляли 14 587 в’язнів. Також вбили приблизно 7 300 поляків, яких утримували у в’язницях на території довоєнних східних воєводств Речі Посполитої.
«Катинь – це німецький злочин», – такі скандальні погляди представлять у Смоленську 14 квітня під час конференції «Росія – Польща: ключові моменти в історії». Зустріч відбудеться у філії Московського державного університету залізничного транспорту.
Оцінюють, що весною 1940 р. у результаті катинського геноциду совєти вбили близько 22 тис. польських офіцерів і цивільних осіб. Жертвами вбивства стали також двоє угорців: Оскар Рудольф Кюнель та Емануель Аладар Коромпай.
77 років тому Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рішення про розстріл польських військовополонених, які перебували в радянських таборах у Козельську, Старобільську та Осташкові, та ув’язнених росіянами поляків. У результаті цього рішення знищили близько 22 тис. польських громадян.
Переможця оголосять 18 травня в Брюсселі. Минулого року на цьому конкурсі перемогла Щецинська філармонія.
Вийшла книга, що містить протоколи опитувань понад 20 свідків, здебільшого поляків, що вижили в радянських таборах, в’язнів із яких убили в Катині, Харкові та Твері. Зібрані у 1943–1946 рр. свідчення переважно не публікували раніше.
