Комітет регіонів ЄС в оцінці, спрямованій до інституцій ЄС, підкреслює, що фейки мають на 70 % більше шансів бути поширеними, ніж реальна інформація, тож пріоритетом має бути побудова суспільства, стійкого до пропаганди.
Російський канал «Россия РТР» отримав тримісячну заборону на трансляції на території Латвії. Рада з питань електронних медіа цієї країни аргументує, що це форма захисту латвійського інформаційного простору. Російське телебачення вже отримувало такі покарання за порушення національного законодавства.
«На кожну тисячу випадків дезінформації в прокремлівських ЗМІ 461 стосувався України», – заявляють експерти групи «EU vs Desinformation». «Ця тенденція, однак, посилиться ще більше, адже в березні на українську державу чекають президентські вибори, а в листопаді – парламентські», – зазначив Пйотр Андрусечко для «Gazeta Wyborcza».
Аналіз серіалів, що виходять в ефірі польського телебачення, з погляду соціальних ролей, присвоєних героям стрічок, показує, що жінок немає там, де є професійне життя, де приймаються важливі рішення і де заробляються гроші.
«У жодній серйозній країні ЄС не дозволено, щоб закордонний капітал мав такі великі частки в якомусь сегменті ЗМІ, як у Польщі», – сказав заступник міністра культури Ярослав Селлін. Він підкреслив, що проект реполонізації ЗМІ стосується власників медіа.
Яцек Адамас, директор гмінного осередку культури у Гетшвальді, організував виставку проти нацизму і шовінізму. На ній демонструють знамениті плакати «Achtung Russia» та «Made in Germany». Противники мера, які хочуть його відставки, стверджують, що виставка має на меті розпалити ненависть до росіян і німців. «Це якась повна нісенітниця», – каже Адамас, який подав до суду на авторів листівки, що його звинувачує.
«Російські ЗМІ в Україні – це одна з найбільших армій у гібридній війні», – нагадує польський публіцист.
З’явилася польська версія порталу ukrainer.net, завдання якої – ознайомити поляків з Україною.
«Мова ненависті, тобто образливі звертання та коментарі, стала вже частиною нашої поточної мови», – б’є на сполох соціолог Національної академії наук Польщі Генрик Доманський. Найчастіше дістається меншинам, але жертвою може стати майже кожен.
«Володимир Путін. Інтерв’ю, якого не було» – це найновіша книга Арлети Бойке, журналістки телеканалу «TVP», яка останні роки повідомляла про найважливіші події Росії та України. Видання ряснить запитаннями, котрі варто було би поставити одній із найвпливовіших осіб у світі.
