Група фізиків із Польщі та Голландії обіцяє прорив у записі інформаційних даних. Науковцям вдалося подолати бар’єр у швидкості та продуктивності записування інформації.
Тонша за людську волосину, міцніша за сталь. Науковці знайшли метод, як у лабораторії виготовити павучу нитку.
Нові дослідження, потенційні відкриття, незвичайні явища в небі – усі, хто любить спостерігати за зірками, у 2017 р. не нудьгуватимуть.
У 2016 р. Центр науки «Коперник» відвідали близько 1,1 млн осіб. На тих, хто відвідає центр наступного року, чекають нові розваги: фільм «Хеллоу, Земля», підготовлений планетарієм «Небо Коперника», та цикл лекцій «Шляхи до життя».
«Вже оприлюднили результати конкурсів «Team», «Team-Tech» i «Team-Tech Core Facility», які організувала Фундація польської науки в рамках проекту «Розумний розвиток». Кошти виділять науковцям, які проводять переломні дослідження, загалом п’ятнадцятьом. Вони отримають 48 млн злотих», – повідомляє «Puls Biznesu».
Токсоплазмозом, одне із найчастіших захворювань, збудники якого переносяться тваринами, люди найчастіше заражаються від котів. Саме він може допомогти у боротьбі із раком, наприклад, із меланомою.
Розвивається проект «Starshot», у рамках якого в район Альфа Центаври буде відправлено невеликий зореліт. Це зоряна система, розташована найближче до Сонця. До ініціативи, яку підтримує фізик Стівен Гокінг, долучилося Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США (NASA).
Дослідження, проведені канадськими науковцями, показують, що протягом приблизно 15 років один із найвідоміших затонулих кораблів світу може зовсім зникнути. Все через новий вид, що харчується іржею.
Такі підрахунки зробили вперше. Їх провели британські вчені з Лейтерського університету, групою керував професор Ян Заласевич. Про це інформує новий номер наукового видання «The Anthropocene Review» (виходить із 2014 р. тричі на рік у Великій Британії та США).
Через 13 років розкопок палеобіологи відкрили у Красейові (Опольське воєводство) рештки найбільшого летючого гада, який мешкав на території сучасної Польщі. Його назвали летючим озімком (Ozimek volans) на честь гміни, де виявили знахідку.
