27 і 28 березня 1945 р. НКВС арештував 15 очільників Польської підпільної держави. Совєти запросили їх на переговори щодо майбутнього Польщі і гарантували повну безпеку. На початку березня 1945 р. останній командувач Армії Крайової генерал Леопольд Окуліцький на псевдо Niedźwiadek (Ведмедик) i віце-прем’єр, делегат уряду в екзилі отримали підписані полковником Пімєновим листи із запрошенням на зустріч з представником командування 1-го білоруського фронту генерал-полковником Івановим (під цим псевдонімом діяв Іван Сєров, начальник військової контррозвідки СМЕРШ).
79 років тому радянська влада вирішила знищити 14700 польських військовополонених із таборів у Козельську, Осташкові та Старобільську. Підстава: поляки – «закляті вороги радянської влади, переповнені ненавистю до радянського ладу».
Заходи відбулися на військовому кладовищі в Биківні.
До Інституту національної пам’яті Польщі надійдуть тисячі документів з українських архівів, що стосуються польської операції НКВС. У понеділок у варшавському Освітньому центрі Інституту національної пам’яті відбудеться підписання відповідного договору.
5 березня минає 78 років із часу рішення СРСР розстріляти польських військовополонених у Козельську, Старобільску та Осташкові. Як розповіла PAP дослідниця Катинського злочину, професор Наталія Лєбєдєва, доля польських полонених була вирішена наприкінці лютого 1940 р.
«Інститут національної пам’яті розпочав пошукові роботи в колишній катівні НКВС та СБ на вулиці Стшелецькій, 8 у варшавському районі «Прага-Північ», – повідомляє «Nasz Dziennik». Там були ув’язнені учасники незалежницького підпілля.
Дату річниці вибуху Січневого повстання обрали підпільники з Чорткова для збройної акції проти радянського окупанта. Це був перший антирадянський збройний виступ поляків під час Другої світової війни.
«Вони загинули дійсно тільки за те, що були поляками, а більшовизм боровся з усім, що несла із собою польськість», – сказав голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек під час відкриття виставки, яка інавгурувала міжнародну конференцію «Польска операція НКВД 1937-1938 рр. Забутий геноцид».
В ніч з 12 на 13 квітня 1940 р., у той самий час, коли НКВД вбивало польських військовополонених і в’язнів, їхні сім’ї стали жертвами масової депортації вглиб СРСР. За даними НКВД, під час проведеного тоді вивезення було заслано близько 61 тис. польських громадян, головним чином до Казахстану.
