«Поляки ніколи не переставали боротися за незалежність; тепер ми не перестанемо відбудовувати країну, промисловість та економіку, адже це дорога до добробуту», – сказав у неділю Антоній Мацеревич, глава Міністерства національної оборони і один із засновників Комітету захисту робітників під час заходів із нагоди 41-ї річниці Червня’76 у варшавському мікрорайоні Урсус.
21 червня 1945 р. комуністична влада засудила лідерів Польської підпільної держави.
Чи справді, якби не План Маршалла, сьогодні Європа виглядала би цілковито інакше?
Інститут національної пам’яті хоче відновити пам’ять про співвітчизників, убитих НКВС на території Радянського Союзу. Цього року минає 80 років із моменту вбивства органами НКВС поляків, які проживали у Радянському Союзі.
В 70-ту річницю від цих подій необхідно, щоб найвищі представники польської влади взяли приклад із президента Качинського.
У п’ятницю, 21 квітня, у Вроцлаві кілька сотень людей, включаючи представників кількох філій Асоціації сибіряків з усієї Польщі, взяли участь у VI Марші пам’яті Голгофи Сходу. Ця акція є даниною пам’яті полякам, які загинули в результаті депортацій, вбивств і каторжної праці.
В ніч з 12 на 13 квітня 1940 р., у той самий час, коли НКВД вбивало польських військовополонених і в’язнів, їхні сім’ї стали жертвами масової депортації вглиб СРСР. За даними НКВД, під час проведеного тоді вивезення було заслано близько 61 тис. польських громадян, головним чином до Казахстану.
У лютому 1951 р. між СРСР і ПНР проведено найбільший обмін територіями у післявоєнній Європі.
27 березня 1945 р. на віллу в підваршавському Прушкові прибувають керівники підпільної Польщі: останній комендант АК, генерал Леопольд Окуліцький, делегат Уряду РП на Батьківщині Станіслав Янковський і глава Ради національної єдності Казімеж Пужак. Із запрошенням, підписаним полковником Піменовим, до них звернувся генерал Іванов. Насправді під прізвищем Іванова приховувався генерал НКВД Іван Сєров, один із відповідальних за вивезення тисяч поляків зі східних територій РП у перші роки окупації і за Катинський злочин.
«У російських музеях містяться польські твори мистецтва, викрадені Червоною армією. Росія не реагує на прохання їх повернути», – пише «Rzeczpospolita».
